вівторок, 19 липня 2016 р.

Наказ Міністерства освіти і науки України від 16 червня 2015 року № 641 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

16 червня 2015 року № 641

Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах


Вiдповiдно до  та 
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Концепцiю нацiонально-патрiотичного виховання дiтей i молодi, що додається.
2. Затвердити Заходи щодо реалiзацiї Концепцiї нацiонально-патрiотичного виховання дiтей i молодi, що додаються.
3. Затвердити методичнi рекомендацiї щодо нацiонально-патрiотичного виховання у загальноосвiтнiх навчальних закладах, що додаються.
4. Управлiнню зв’язкiв з громадськiстю та забезпечення дiяльностi Мiнiстра (патронатнiй службI) (Загоруйко Ю. А.), департаменту загальної середньої та дошкiльної освiти (Кононенко Ю. Г.), забезпечити оприлюднення Концепцiї, Заходiв та методичних рекомендацiй на офiцiйному веб-сайтi Мiнiстерства освiти i науки України.
5. Управлiнням (департаментам) освiти i науки обласних, Київської мiської державних адмiнiстрацiй, пiдприємствам, установам та органiзацiям, якi вiднесенi до сфери управлiння Мiнiстерства, визначенi вiдповiдальними виконавцями Заходiв щодо реалiзацiї Концепцiї нацiонально-патрiотичного виховання дiтей i молодi забезпечити необхiднi умови щодо реалiзацiї Заходiв.
6. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.
Мiнiстр
С. М. Квiт
ДОДАТОК
до наказу Мiнiстерства освiти i науки України
вiд 16.06.2015 р. № 641

Концепцiя нацiонально-патрiотичного виховання дiтей та молодi

Вступ

Сьогоднi Українська держава та її громадяни стають безпосереднiми учасниками процесiв, якi мають надзвичайно велике значення для подальшого визначення, першою чергою, своєї долi, долi своїх сусiдiв, подальшого свiтового порядку на планетi. В сучасних важких i болiсних ситуацiях викликiв та загроз i водночас великих перспектив розвитку, кардинальних змiн у полiтицi, економiцi, соцiальнiй сферi прiоритетним завданням суспiльного поступу, поряд з убезпеченням своєї суверенностi й територiальної цiлiсностi, пошуками шляхiв для iнтегрування в європейське спiвтовариство, є визначення нової стратегiї виховання як багатокомпонентної та багатовекторної системи, яка великою мiрою формує майбутнiй розвиток Української держави.
Серед виховних напрямiв сьогоднi найбiльш актуальними виступають патрiотичне, громадянське виховання як стрижневi, основоположнi, що вiдповiдають як нагальним вимогам i викликам сучасностi, так i закладають пiдвалини для формування свiдомостi нинiшнiх i прийдешнiх поколiнь, якi розглядатимуть державу (раtria) як запоруку власного особистiсного розвитку, що спирається на iдеї гуманiзму, соцiального добробуту, демократiї, свободи, толерантностi, виваженостi, вiдповiдальностi, здорового способу життя, готовностi до змiн.
Інтеграцiйнi процеси, що вiдбуваються в Українi, європоцентричнiсть, пробудження громадянської i громадської iнiцiативи, виникнення рiзних громадських рухiв, розповсюдження волонтерської дiяльностi, якi накладаються на технологiчну i комунiкативну глобалiзацiю, мiграцiйнi змiни всерединi суспiльства, iдентифiкацiйнi i реiдентифiкацiйнi процеси в особистiсному розвитку кожного українця, вiдбуваються на тлi сплеску iнтересу i прояву патрiотичних почуттiв i нових ставлень до iсторiї, культури, релiгiї, традицiй i звичаїв українського народу.
Тому нинi, як нiколи, потрiбнi новi пiдходи i новi шляхи до виховання патрiотизму як почуття i як базової якостi особистостi. При цьому потрiбно враховувати, що Україна має древню i величну культуру та iсторiю, досвiд державницького життя, якi виступають потужним джерелом i мiцним пiдґрунтям виховання дiтей i молодi. Вони уже ввiйшли до освiтнього i загальновиховного простору, але нинiшнi суспiльнi процеси вимагають їх переосмислення, яке вiдкриває новi можливостi для освiтньої сфери.
В основу системи нацiонально-патрiотичного виховання покладено iдею розвитку української державностi як консолiдуючого чинника розвитку українського суспiльства та української полiтичної нацiї. Важливу роль у просвiтницькiй дiяльностi посiдає вiдновлення iсторичної пам’ятi про тривалi державницькi традицiї України.
Серед них Київська Русь, Велике князiвство Литовське, Вiйсько Запорозьке, Гетьманщина, Українська Народна Республiка, Гетьманат Павла Скоропадського, Захiдноукраїнська Народна Республiка, Карпатська Україна та iншi українськi визвольнi проекти. На особливу увагу заслуговує формування української полiтичної культури в часи Речi Посполитої та Австро-Угорщини, нове осмислення ролi Кримського Ханату як держави кримськотатарського народу, включно з тривалим воєнним протистоянням i плiдною вiйськовою та культурною спiвпрацею.
Особливого значення набуває ознайомлення з iсторiєю героїчної боротьби українського народу за державну незалежнiсть протягом свого iсторичного шляху, зокрема у ХХ–ХХІ столiттях це ОУН, УПА, дисидентський рух, студентська Революцiя на гранiтi, Помаранчева революцiя, Революцiя Гiдностi та iн.
Важливим завданням є розгляд порiвняльно-iсторичних вiдомостей про переривання державностi в iнших європейських країнах, якi сьогоднi представленi потужними європейськими нацiями. Спецiального розгляду потребують iсторичнi обставини, що призводять до переривання державницької традицiї.
Разом iз тим, нацiонально-патрiотичне виховання не повинно прищеплювати iдеї культурного iмперiалiзму, тобто способу споглядання свiту лише очима власної культури. Ця Концепцiя виходить з iдеї об’єднання рiзних народiв, нацiональних та етнiчних груп, якi проживають на територiї України, довкола iдеї української державностi, українського громадянства, що виступають загальними надбаннями, забезпечують їхнiй всебiчний соцiальний та культурний розвиток. Українська держава заперечує будь-якi форми дискримiнацiї, пiдтримуючи всi мови i культури, що зазнали такої дискримiнацiї в часи колонiальної залежностi України.
На жаль, до сьогоднi українська освiта не мала переконливої i позитивної традицiї, досвiду щодо виховання патрiотизму в дiтей та молодi, у попереднi часи боялися взагалi термiну «нацiональний», а «патрiотичне виховання» сприймали винятково в етнонародному або неорадянському вимiрi.
Протягом останнiх десятилiть було розроблено низку концепцiй:
Концепцiя нацiональної системи виховання (1996);
Концепцiя нацiонально-патрiотичного виховання (2009);
Концепцiя Загальнодержавної цiльової програми патрiотичного виховання громадян на 2013–2017 рр.;
Концепцiя громадянської освiти та виховання в Українi (2012).
Проте жодна з них не була розгорнута i не втiлилася в конкретнi кроки з реалiзацiї через змiну векторiв розвитку держави i, вiдповiдно, освiтньої полiтики, через рiзнi уявлення правлячих елiт на iдеологiю i напрями розвитку освiти.
На сучасному етапi розвитку України, коли iснує пряма загроза денацiоналiзацiї, втрати державної незалежностi та потрапляння у сферу впливу iншої держави, виникає нагальна необхiднiсть переосмислення зробленого i здiйснення системних заходiв, спрямованих на посилення патрiотичного виховання дiтей та молодi — формування нового українця, що дiє на основi нацiональних та європейських цiнностей:
- повага до нацiональних символiв (Герба, Прапора, Гiмну України);
- участь у громадсько-полiтичному життi країни;
- повага до прав людини;
- верховенство права;
- толерантне ставлення до цiнностей i переконань представникiв iншої культури, а також до регiональних та нацiонально-мовних особливостей;
- рiвнiсть всiх перед законом;
- готовнiсть захищати суверенiтет i територiальну цiлiснiсть України.
Вiдтак, враховуючи всi обставини, виникає гостра потреба у розробленнi концепцiї, яка б визначала нову стратегiю цiлеспрямованого i ефективного процесу виховання суб’єкта громадянського суспiльства, громадянина-патрiота України.

1. Мета та завдання нацiонально-патрiотичного виховання дiтей та молодi

Нацiонально-патрiотичне виховання дiтей та молодi — це комплексна системна i цiлеспрямована дiяльнiсть органiв державної влади, громадських органiзацiй, сiм’ї, освiтнiх закладiв, iнших соцiальних iнститутiв щодо формування у молодого поколiння високої патрiотичної свiдомостi, почуття вiрностi, любовi до Батькiвщини, турботи про благо свого народу, готовностi до виконання громадянського i конституцiйного обов’язку iз захисту нацiональних iнтересiв, цiлiсностi, незалежностi України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соцiальної держави. Найважливiшим прiоритетом нацiонально-патрiотичного виховання є формування цiннiсного ставлення особистостi до українського народу, Батькiвщини, держави, нацiї.
Патрiотичне виховання — складова нацiонального виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патрiота України, гуманiста i демократа, готового до виконання громадянських i конституцiйних обов’язкiв, до успадкування духовних i культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Воно сприяє єднанню українського народу, змiцненню соцiально-економiчних, духовних, культурних основ розвитку українського суспiльства i держави.
Складовою частиною патрiотичного виховання, а в часи воєнної загрози — прiоритетною, є вiйськово-патрiотичне виховання, зорiєнтоване на формування у зростаючої особистостi готовностi до захисту Вiтчизни, розвиток бажання здобувати вiйськовi професiї, проходити службу у Збройних Силах України як особливому видi державної служби. Його змiст визначається нацiональними iнтересами України i покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженнi її безпеки вiд зовнiшньої загрози. Робота з вiйськово-патрiотичного виховання учнiвської молодi має проводитися комплексно, в єдностi всiх його складникiв спiльними зусиллями органiв державного управлiння, а також освiтнiх закладiв, сiм’ї, громадських органiзацiй та об’єднань, Збройних Сил України, iнших силових структур.
Системна органiзацiя вiйсько-патрiотичного виховання молодi має бути спрямована на пiдготовку її до оволодiння вiйськовими професiями, формування психологiчної та фiзичної готовностi до служби в Збройних Силах, задоволення потреби пiдростаючого поколiння у постiйному вдосконаленнi своєї пiдготовки до захисту Вiтчизни.
Мета патрiотичного виховання конкретизується через систему таких виховних завдань:
- утвердження в свiдомостi i почуттях особистостi патрiотичних цiнностей, переконань i поваги до культурного та iсторичного минулого України;
- виховання поваги до Конституцiї України, Законiв України, державної символiки;
- пiдвищення престижу вiйськової служби, а звiдси — культивування ставлення до солдата як до захисника вiтчизни, героя;
- усвiдомлення взаємозв’язку мiж iндивiдуальною свободою, правами людини та її патрiотичною вiдповiдальнiстю;
- сприяння набуттю дiтьми та молоддю патрiотичного досвiду на основi готовностi до участi в процесах державотворення, умiння визначати форми та способи своєї участi в життєдiяльностi громадянського суспiльства, спiлкуватися з соцiальними iнститутами, органами влади, спроможностi дотримуватись законiв та захищати права людини, готовностi взяти на себе вiдповiдальнiсть, здатностi розв’язувати конфлiкти вiдповiдно до демократичних принципiв;
- формування толерантного ставлення до iнших народiв, культур i традицiй;
- утвердження гуманiстичної моральностi як базової основи громадянського суспiльства;
- культивування кращих рис української ментальностi — працелюбностi, свободи, справедливостi, доброти, чесностi, бережного ставлення до природи;
- формування мовленнєвої культури;
- спонукання зростаючої особистостi до активної протидiї українофобству, аморальностi, сепаратизму, шовiнiзму, фашизму.

2. Принципи патрiотичного виховання

Патрiотичне виховання спирається на загальнопедагогiчнi принципи виховання, такi як дитиноцентризм, природовiдповiднiсть, культуровiдповiднiсть, гуманiзм, врахування вiкових та iндивiдуальних особливостей. Водночас патрiотичне виховання має власнi принципи, що вiдображають його специфiку. Серед них:
- принцип нацiональної спрямованостi, що передбачає формування нацiональної самосвiдомостi, виховання любовi до рiдної землi, українського народу, шанобливого ставлення до його культури; поваги до культури всiх народiв, якi населяють Україну; здатностi зберiгати свою нацiональну iдентичнiсть, пишатися приналежнiстю до українського народу, брати участь у розбудовi та захистi своєї держави;
- принцип самоактивностi й саморегуляцiї забезпечує розвиток у вихованця суб’єктних характеристик; формує здатнiсть до критичностi й самокритичностi, до прийняття самостiйних рiшень; виробляє громадянську позицiю особистостi, почуття вiдповiдальностi за її реалiзацiю в дiях та вчинках;
- принцип полiкультурностi передбачає iнтегрованiсть української культури в європейський та свiтовий простiр, створення для цього необхiдних передумов: формування в дiтей та учнiвської молодi вiдкритостi, толерантного ставлення до вiдмiнних iдей, цiнностей, культури, мистецтва, вiрувань iнших народiв; здатностi диференцiювати спiльне i вiдмiнне в рiзних культурах, спроможностi сприймати українську культуру як невiд’ємну складову культури загальнолюдської;
- принцип соцiальної вiдповiдностi обумовлює потребу узгодження змiсту i методiв патрiотичного виховання з реальною соцiальною ситуацiєю, в якiй органiзовується виховний процес, i має на метi виховання в дiтей i молодi готовностi до захисту вiтчизни та ефективного розв’язання життєвих проблем;
- принцип iсторичної i соцiальної пам’ятi спрямований на збереження духовно-моральної i культурно-iсторичної спадщини українцiв та вiдтворює її у реконструйованих i осучаснених формах i методах дiяльностi;
- принцип мiжпоколiнної наступностi, який зберiгає для нащадкiв зразки української культури, етнокультури народiв, що живуть в Українi.

3. Шляхи реалiзацiї патрiотичного виховання дiтей та молодi

3.1. Удосконалення нормативно-правової бази патрiотичного виховання молодi:
- пiдготовка нормативно-правових документiв з питань нацiонально-патрiотичного виховання молодi, внесення вiдповiдних змiн до законодавства;
- розроблення державних i громадських заходiв з iнформацiйної безпеки, спрямованих на запобiгання негативним наслiдкам впливу iнформацiйної вiйни;
- розроблення порядку державного фiнансування заходiв, спрямованих i на нацiонально-патрiотичне виховання молодих людей;
- пiдготовка комплексної програми вiйськово-патрiотичного виховання та нормативно-методичного забезпечення її реалiзацiї з метою виховання здорового пiдростаючого поколiння, готового захищати нацiональнi iнтереси та територiальну цiлiснiсть України;
- вироблення науково-теоретичних i методичних засад патрiотичного виховання молодi: включення проблематики патрiотичного виховання молодi до дослiдницьких програм та планiв наукових i навчальних закладiв (через свiтову iсторiю можна показати, як державнiсть поновлювали iншi народи, зокрема чехи та поляки; через зарубiжну лiтературу показати, як цi народи утверджували свою iдентичнiсть; через дисциплiни природничо-наукового циклу розкрити здобутки українцiв у науцi i технiцi, якими слiд пишатися тощо, бо тiльки цiлiсна i системна картина гарантуватиме осягнення мети Концепцiї);
- вивчення потреб молодi, зокрема шляхом проведення соцiологiчних дослiджень;
- забезпечення активної участi сiм’ї та родини в розвитку фiзичного i морального здорової, патрiотично налаштованої зростаючої особистостi.
3.2. Дiяльнiсть органiв державної влади та мiсцевого самоврядування у сферi нацiонально-патрiотичного виховання:
- проведення заходiв спрямованих на реалiзацiю патрiотичного виховання в закладах системи освiти, культури, спорту;
- пiдтримка та сприяння волонтерським проектам, iншої громадської дiяльностi та самоорганiзацiї українських громадян, спрямованої на заохочення молодi до благодiйних соцiальних, iнтелектуальних та творчих iнiцiатив i проектiв на благо України;
- створення умов для популяризацiї кращих здобуткiв нацiональної культурної i духовної спадщини, героїчного минулого i сучасного українського народу, пiдтримки професiйної й самодiяльної творчостi;
- активне залучення до патрiотичного виховання дiтей та молодi учасникiв бойових дiй на Сходi України, членiв сiмей Героїв Небесної Сотнi, бiйцiв АТО та їхнiх сiмей, дiячiв сучасної культури, мистецтва, науки, спорту, якi виявляють активну громадянську i патрiотичну позицiю;
- залучення молодi до участi у збереженнi i пiдтримцi єдностi українського суспiльства, у громадському русi задля громадянського миру i злагоди;
- сприяння спортивнiй i фiзичнiй пiдготовцi, спрямованiй на утвердження здорового способу життя молодих громадян з урахуванням принципiв нацiонально-патрiотичного виховання;
- налагодження спiвпрацi з вiйськовими формуваннями України як мотивацiя готовностi до вибору вiйськових професiй;
- сприяння роботi клубiв за мiсцем проживання, центрiв патрiотичного виховання та iнших громадських органiзацiй, якi здiйснюють патрiотичне виховання молодi;
- активiзацiя виховної роботи з дiтьми та молоддю засобами всеукраїнської дитячої вiйськово-патрiотичної гри «Сокiл» («Джура»);
- удосконалення пiдготовки та перепiдготовки кадрiв, якi займаються питаннями нацiонального i патрiотичного виховання дiтей та молодi в системi освiти, культури, спорту.
3.3. Спiвпраця органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування з громадянським суспiльством:
- активне залучення до нацiонально-патрiотичного виховання дiтей та молодi дитячих i молодiжних громадських органiзацiй (об’єднань), використання їхнього досвiду, потенцiалу, методiв роботи у вихованнi патрiотiв України;
- органiзацiйна та фiнансова пiдтримка на конкурснiй основi програм, проектiв громадських органiзацiй, спрямованих на нацiонально-патрiотичне виховання дiтей та молодi;
- долучення батькiвської громадськостi до популяризацiї кращого досвiду патрiотичного виховання;
- посилення громадського контролю за дiяльнiстю органiв виконавчої влади стосовно нацiонально-патрiотичного виховання молодi.
3.4. Інформацiйне забезпечення нацiонально — патрiотичного виховання дiтей та молодi:
- органiзацiя у теле-, радiопрограмах, Інтернет-ресурсах та в друкованiй пресi постiйно дiючих рубрик, що популяризують українську iсторiю, боротьбу українського народу за незалежнiсть, мову та культуру, досвiд роботи з нацiонально-патрiотичного виховання рiзних соцiальних iнституцiй; пiдтримка україномовних молодiжних засобiв масової iнформацiї;
- запобiгання пропагандi в засобах масової iнформацiї культу насильства, жорстокостi i бездуховностi, поширення порнографiї та iнших матерiалiв, що суперечать загальнолюдським та нацiональним духовним цiнностям, заперечують сувереннiсть Української держави;
- виробництво кiно — i вiдеофiльмiв, пiдтримка видання науково-популярної, наукової, художньої лiтератури нацiонально-патрiотичного спрямування;
- пiдготовка iнформацiйної та науково-популярної лiтератури для батькiв з питань патрiотичного виховання дiтей та молодi у сiм’ї; висвiтлення в засобах масової iнформацiї кращого досвiду родинного виховання;
- здiйснення заходiв щодо розширення фактографiчної бази iсторичних подiй, публiкацiя розсекречених архiвних документiв, видання iсторичної науково-популярної лiтератури, довiдкових матерiалiв про здобутки України за роки незалежностi, книг патрiотичної спрямованостi.
Процес патрiотичного виховання дiтей i молодi повинен мати випереджувальний характер, вiдповiдати вiковим i сенситивним перiодам розвитку дитини та особистiсним характеристикам.

Етапи впровадження нацiонально-патрiотичного виховання дiтей та молодi

На першому етапi (2015 р.) планується:
- створення нормативно-правового пiдґрунтя, iнформацiйно-методичного забезпечення для здiйснення нацiонально-патрiотичного виховання дiтей та молодi;
- створення Центру патрiотичного виховання у пiдпорядкуваннi Мiнiстерства освiти i науки України;
- створення iнформацiйного ресурсу, присвяченого цiй тематицi;
На другому етапi (2016–2017 рр.) передбачається:
- розроблення програм, навчально-методичних посiбникiв з предметiв гуманiтарно-соцiального спрямування для дошкiльних, загальноосвiтнiх, позашкiльних та вищих освiтнiх закладiв, спрямованих на патрiотичне виховання дiтей та молодi;
- пiдготовка та видання науково-методичних посiбникiв i методичних рекомендацiй з органiзацiї виховних заходiв, роботи клубiв, центрiв патрiотичного виховання тощо;
На третьому етапi (2018–2019 рр.) забезпечується:
- проведення монiторингу системи патрiотичного виховання дiтей та молодi за допомогою соцiологiчних опитувань, анкетування, психологiчного тестування;
- проведення науково-методичних конференцiй, створення банку передового педагогiчного досвiду на iнформацiйному веб-ресурсi;
- аналiз здобутого, встановлення досягнень i викликiв, корекцiя навчально-виховних впливiв з урахуванням результатiв монiторингу.

Очiкуванi результати:

У результатi впровадження системи нацiонально-патрiотичного виховання очiкується:
- забезпечення у молодого поколiння розвинутої патрiотичної свiдомостi i вiдповiдальностi, почуття вiрностi, любовi до Батькiвщини, турботи про спiльне благо, збереження та шанування нацiональної пам’ятi;
- зацiкавленiсть молодi щодо служби у Збройних силах України, готовнiсть до захисту України та виконання громадянського i конституцiйного обов’язку iз захисту нацiональних iнтересiв, цiлiсностi, незалежностi України, з метою становлення її як правової, демократичної, соцiальної держави;
- збереження стабiльностi в суспiльствi, соцiальному та економiчному розвитку країни, змiцнення її обороноздатностi та безпеки;
- створення ефективної виховної системи нацiонально-патрiотичного виховання молодi;
- консолiдацiя зусиль суспiльних iнституцiй у справi виховання пiдростаючого поколiння.
Необхiдною умовою втiлення Концепцiї в практику є широке обговорення її положень i завдань, проведення конференцiй, круглих столiв, семiнарiв, що будуть актуалiзувати порушенi цiєю Концепцiєю питання i завдання та спонукатимуть до розроблення конкретних заходiв з їх реалiзацiї.
ДОДАТОК
до наказу Мiнiстерства освiти i науки України
вiд 16.06.2015 р. № 641

Заходи щодо реалiзацiї концепцiї нацiонально-патрiотичного виховання дiтей i молодi

Пояснювальна записка
Пiдготовленi Заходи спрямованi на розкриття мети, положень i завдань «Концепцiї нацiонально-патрiотичного виховання дiтей i молодi», прийнятої на засiданнi Колегiї Мiнiстерства освiти i науки України 26 березня 2015 р. Ця концепцiя спирається на традицiї української державностi, нацiонально-визвольної боротьби українського народу, громадянську свiдомiсть, здатнiсть критично i незалежно мислити, бути активним у вiдстоюваннi своєї позицiї та готовим до захисту незалежностi й територiальної цiлiсностi української держави.
Розробниками пропонується така структура Заходiв, що окреслює напрями i шляхи розвитку нацiонально-патрiотичного виховання в освiтньому просторi України. Вони розташованi за показниками важливостi i значущостi — вiд загальнодержавного рiвня до структурних складових освiтньої системи та їх науково-методичного забезпечення.
Перший роздiл — Удосконалення нормативно-правової бази — мiстить у собi елементи управлiння цим процесом на державному рiвнi.
Другий роздiл — Взаємодiя центральних органiв виконавчої влади, установ i органiзацiй — включає до заходiв нацiонально-патрiотичного виховання дiтей i молодi широке коло учасникiв.
Третiй роздiл — Створення соцiально-педагогiчних умов для реалiзацiї нацiонально-патрiотичного виховання. Сюди ввiйшли позицiї i заходи, якi стосуються цiлiсного пiдходу до органiзацiї i перебiгу зазначеного виховання, що включає в себе загально педагогiчний i середовищний пiдхiд, стосується дiтей i молодi, що охопленi освiтнiм i виховним процесами.
Четвертий роздiл — Змiст i форми нацiонально-патрiотичного виховання. Ця позицiя найбiльш об’ємна в документi, повно i детально пропонує заходи у всiх структурних складових освiтнього, навчально-виховного процесу — вiд дошкiлля до пiдготовки i перепiдготовки учительства.
П’ятий роздiл — Вiйськово-патрiотичне виховання дiтей i молодi. В цьому роздiлi, з огляду на актуальнiсть i важливiсть теми, розробники вважали за доцiльне зiбрати i представити цiлiсно цей аспект нацiонально-патрiотичного виховання.
Шостий роздiл — Інформацiйно-комунiкацiйнi технологiї у забезпеченнi нацiонально-патрiотичного виховання — розкриває актуальнiсть, значення i можливiсть ІКТ для органiзацiї i проведення визначеного Концепцiєю напряму виховної дiяльностi.
Сьомий роздiл — Наукове i навчально-методичне забезпечення — розкриває, через якi науковi i навчально-методичнi матерiали, пiдручники, конференцiї, круглi столи тощо здiйснюватиметься увесь комплекс заходiв, пропонованих у попереднiх роздiлах.
Восьмий роздiл — Нацiонально-патрiотичне виховання за участю громадських органiзацiй — пiдкреслює важливiсть тiсної спiвпрацi з громадським сектором. Така спiвпраця закладена i в iнших роздiлах цього документу.
Отже, запропонована структура не лише вiдображає мету i завдання Концепцiї, а й спирається на структуру побудови навчально-виховного процесу, його змiстове наповнення та науково-методичне забезпечення.
№ №
з/п
Назва заходу
Строк виконання
Вiдповiдальнi за виконання
1.
Удосконалення нормативно-правової бази нацiонально-патрiотичного виховання дiтей i молодi
1.1.
Внести змiни i з урахуванням їх розробити та затвердити нову редакцiю нормативно-правових документiв МОН України:  i 
ІV квартал 2015 р.
МОН
1.2.
Сприяти розробцi проекту Стратегiї нацiонально-патрiотичного виховання дiтей та молодi на 2016–2020 роки (далi Стратегiя) та проекту Плану дiй щодо реалiзацiї Стратегiї шляхом участi у Робочiй групi з розробки Стратегiї та надання пропозицiй вiд МОН
ІІІ квартал
2015 р.
МОН
1.3.
Пiдготувати проект нової редакцiї  i доповнити
- у першому абзацi роздiлу 2. «Заходи з позашкiльної освiти» пiсля слiв «науково-технiчного» словосполученням «нацiонально-патрiотичного»
- у роздiлi 4. «Заходи у галузi освiти» окремим абзацом «Проведення всеукраїнських заходiв з нацiонально-патрiотичного виховання»
ІІІ квартал
2015 р.
МОН
1.4.
Пiдготувати проект рiшення Кабiнету мiнiстрiв України про надання статусу «всеукраїнський» дитячо-юнацькiй вiйськово-патрiотичнiй грi «Сокiл» («Джура»)
ІІІ квартал
2015 р.
МОН
1.5.
Пiдготувати проект рiшення Кабiнету мiнiстрiв України про надання статусу «всеукраїнський» дитячо-юнацькому фестивалю мистецтв «Сурми звитяги»
ІV квартал 2015 р.
МОН
1.6.
Пiдготувати проект закону про внесення змiн до  : доповнити роздiл про загальнi принципи органiзацiї мiсцевого самоврядування в частинi перелiку функцiй мiсцевого самоврядування та ст. 32 словами: «нацiонально-патрiотичного виховання»
ІІІ квартал
2015 р.
МОН, НАПН, iз залученням зацiкавлених органiв управлiння державної влади
1.7.
Звернутися в Комiтет з питань культури i духовностi Верховної Ради України щодо своєчасного прийняття ВРУ нормативного акту про вiдзначення пам’ятних дат i ювiлеїв, зокрема не пiзнiше як за 3мiсяцi до початку нового року
ІІІ квартал
2015 р.
МОН
2.
Взаємодiя центральних органiв виконавчої влади, установ i органiзацiй
2.1.
Створити Раду з нацiонально-патрiотичного виховання при МОН України
ІІІ квартал
2015 р.
МОН
2.2.
Створити Центр нацiонально-патрiотичного виховання дiтей та молодi на базi Українського державного центру туризму i краєзнавства учнiвської молодi з метою централiзацiї процесу нацiонально-патрiотичного виховання в системi освiти
ІІІ квартал
2015 р.
МОН
2.3.
Сприяти створенню Мiжвiдомчої Ради з питань нацiонально-патрiотичного виховання при Кабiнетi мiнiстрiв України
ІІІ квартал
2015 р.
МОН
2.4.
Сприяти створенню Рад з питань нацiонально-патрiотичного виховання в обласних центрах
ІV квартал
2015 р.
МОН
2.5.
Провести iнвентаризацiю та налагодити облiк всiх позашкiльних навчальних закладiв незалежно вiд пiдпорядкування, типу та форми власностi
ІV квартал
2015 р.
МОН, iз залученням Мiнмолодьспорту, МВС, Мiнкультури, ДСНС
Мiнсоцполiтики, Мiноборони, Держприкордонслужби
2.6.
Пiдтримати iнiцiативу молодiжних органiзацiй i у спiвпрацi з ними реалiзувати проект реформування мережi позашкiльних установ «Центри громадянської освiти»
2015–2017 рр.
МОН, iз залученням Мiнмолодьспорту
2.7.
Систематично проводити конференцiї, семiнари, круглi столи тощо, присвяченi особам, фактам i подiям, зазначеним у  для кожної категорiї педагогiчних працiвникiв з урахуванням специфiки їхньої професiйної дiяльностi
Постiйно
МОН, НАПН, iз залученням Мiнкультури, Мiноборони, Мiнмолодьспорту, МВС, НАН, УІНП
3.
Створення соцiально-педагогiчних умов для реалiзацiї нацiонально-патрiотичного виховання
3.1.
Популяризувати на конференцiях, круглих столах i широко висвiтлювати у друкованих засобах, навчально-методичнiй лiтературi, особливо у пiдручниках з iсторiї для усiх рiвнiв освiти, факти i подiї, що свiдчать про колективну й iндивiдуальну боротьбу за незалежнiсть України у ХХ столiттi, перелiчених у
Постiйно
МОН, НАПН, ВНЗ, обласнi управлiння освiти, районнi та мiськi вiддiли освiти, iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiї
3.2.
На виконання  розробити новi та удосконалити вiдповiдно до iдеологiї їх засудження дiючi програми, навчальнi посiбники, пiдручники з питань iсторiї у роздiлах, що розкривають комунiстичнi та нацiонал-соцiалiстичний (нацистський) тоталiтарнi режими
Постiйно
МОН, НАПН, iз залученням УІНП та НАН
3.3.
Внести до змiсту загальної середньої освiти предмет «громадянська освiта», що найповнiше вiдповiдає завданням нацiонально-патрiотичного виховання дiтей i молодi, поєднує полiтико-правову, iсторико-патрiотичну, екологiчну, культурологiчну проблематику
з 2016 р.
МОН, Інститут модернiзацiї змiсту освiти, НАПН, Інститут педагогiки, Інститут проблем виховання
3.4.
Органiзувати громадське обговорення результатiв всеукраїнського медiаосвiтнього експерименту та розпочати масове впровадження медiаосвiти в загальноосвiтнiх навчальних закладах, всебiчно використовуючи її можливостi для пiдвищення рiвня медiйної та iнформацiйної грамотностi, патрiотичної свiдомостi та критичного мислення учнiвської молодi
2016–2017 рр.
МОН, НАПН
3.5.
Проводити науково-дослiдницьку та освiтньо-просвiтницьку роботу, яка передбачає вiдновлення iсторичної пам’ятi про тривалi державницькi традицiї України (Київська Русь, Велике князiвство Литовське, Вiйсько Запорiзьке, Гетьманщина, дiяльнiсть Українських урядiв 1917–1921 рокiв, iншi визвольнi проекти), включно з проведенням фотовиставок, органiзацiєю музейних експозицiй, проведенням дискусiй, круглих столiв iз застосуванням регiональних традицiй, свiдчень усної iсторiї нацiонально-визвольної боротьби українського народу
Постiйно
МОН, НАПН
3.6.
Забезпечити проведення тижнiв правової освiти та нацiонально-патрiотичного виховання, спрямованих на розвиток у дiтей та молодi почуття власної гiдностi, усвiдомлення своїх прав i мiсця у суспiльствi, можливостi реалiзацiї своїх прав у поєднаннi з виконанням обов’язкiв iз застосуванням рекомендацiй Українського iнституту нацiональної пам’ятi
Постiйно
МОН, НАПН, iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй
3.7.
Провести всеукраїнську нараду осiб, вiдповiдальних за патрiотичне виховання в обласних управлiннях та районних, мiських вiддiлах освiти на тему «Шляхи вдосконалення патрiотичного виховання в умовах декомунiзацiї та лiквiдацiї наслiдкiв тоталiтаризму»
травень 2016 р.
МОН
3.8.
Проводити у освiтнiх закладах спецiальнi уроки, конкурси, фестивалi з вiдзначення Дня української писемностi та мови
Щорiчно
9 листопада
МОН, iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй
3.9.
На «День знань» провести лекцiї, бесiди, виховнi заходи з метою утвердження у свiдомостi молодi переконань про єднiсть i соборнiсть України (Сходу i Заходу)
Щорiчно
1 вересня
МОН, НАПН, УІНП, iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй
3.10.
Започаткувати Всеукраїнський мiсячник у рамках проведення мiжнародного мiсячника шкiльної бiблiотеки «Виховуємо громадянина — патрiота України»
Щорiчно з 2015 р.
МОН, НАПН, ДНПБ України iм. В.О. Сухомлинського, Інститут модернiзацiї змiсту освiти
3.11.
Комплектувати фонди бiблiотек освiтньо-виховних закладiв лiтературою, спрямованою на нацiонально-патрiотичне виховання
Постiйно
НАПН,
ДНПБ України iм. В.О. Сухомлинського
3.12.
Залучати дiтей, учнiв, студентiв та педагогiчнi колективи до пошуку, охорони, збереження народної культурної спадщини України (пiснi, легенди, перекази тощо)
Постiйно
Інститут модернiзацiї змiсту освiти, iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй
4.
Змiст i форми нацiонально-патрiотичного виховання
4.1.
Дошкiльна освiта
4.1.1.
Розробити та апробувати парцiальну програму «Україна — наша Батькiвщина» для дiтей старшого дошкiльного вiку
2015–2016 рр.
МОН, НАПН, Інститут проблем виховання
4.1.2.
Розробити методичнi рекомендацiї з органiзацiї занять, сюжетно-рольових iгор, творчих конкурсiв, сценарiїв свят з нацiонально-патрiотичної тематики
2015 р.
МОН, НАПН, Інститут модернiзацiї змiсту освiти, iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй
4.1.3.
Розробити методичнi рекомендацiї щодо залучення батькiв до нацiонально-патрiотичного виховання дiтей «Батькiвська школа»
2015 р.
МОН, НАПН, iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй
4.1.4.
Розробити тематичнi плани роботи ДНЗ з органiзацiї нацiонально-патрiотичного виховання дошкiльникiв за темами:
- моє iм’я;
- моя сiм’я (сiмейнi традицiї, сiмейнi релiквiї, професiї в моїй родинi, свiт родинних захоплень, сiмейнi обов’язки тощо);
- моє мiсто/село (пейзажi, символи, iсторичнi, культурнi i природнi пам’ятки, народнi промисли);
- моя країна (державнi символи, столиця, державнi свята; нацiональностi, якi живуть в Українi, їх нацiональнi костюми, пiснi i танцi, нацiональнi страви).
Щорiчно
МОН, НАПН, Інститут модернiзацiї змiсту освiти, iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй;
4.1.5.
Ввести до системи дошкiльного виховання (державних та недержавних установ) розвивальнi технологiї та заняття з формування у дитини моральних уподобань i здiйснення вчинкiв, пов’язаних з патрiотичною позицiєю
Постiйно
МОН, НАПН
4.2.
Початкова школа
4.2.1.
Переглянути усi навчальнi програми початкової школи щодо розширення можливостей формування в учнiв патрiотичних почуттiв, толерантного ставлення до iнших народiв, якi проживають в Українi
2016 р.
МОН, НАПН,
Інститут педагогiки, Інститут модернiзацiї змiсту освiти
4.2.2.
Розробити та здiйснювати:
- творчi завдання з нацiонально-патрiотичної тематики, конкурси;
- тематичнi виставки дитячої творчостi;
- мiнi-проекти за участю батькiв: свiт професiй, сiмейнi династiї, захисники вiтчизни у моїй родинi;
- шкiльнi та родиннi екологiчнi проекти
Щорiчно
Інститут модернiзацiї змiсту освiти, iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй,
4.2.3.
Розробити методичнi рекомендацiї з нацiонально-патрiотичного виховання молодших школярiв у позаурочнiй, позакласнiй i позашкiльнiй роботi, передбачивши теми:
- мiй родовiд;
- моя сiм’я в iсторiї рiдного мiста/села;
- моє мiсто/село в iсторiї моєї країни;
- нацiональнi традицiї;
- народнi промисли;
- нацiональнi герої;
- моя Батькiвщина — Україна (державнi символи, державнi свята):
- Україна на картi свiту
Щорiчно
МОН, НАПН, Інститут модернiзацiї змiсту освiти
4.2.4.
Практикувати проведення виховних годин у формi:
- зустрiчей з волонтерами, учасниками АТО;
- постановок українських народних та сучасних казок;
- майстер-класiв за участю дiтей та батькiв з виготовлення сувенiрiв для бiйцiв Української армiї
Постiйно
iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй
4.2.5.
Впровадити виховнi проекти:
- «Рiдний край, де ми живемо, Україною зовемо» (лiтературно-музичнi композицiї за творами українських дитячих письменникiв i композиторiв);
- «Я i моя родина — казковий дивосвiт» (лiтературно-музичнi композицiї за творами українських дитячих письменникiв i композиторiв);
- «Моя маленька батькiвщина» (презентацiя виставки творчих робiт дiтей та батькiв за творами українських дитячих письменникiв)
Вересень
2015 р.
Вересень
2016 р.
Вересень
2017 р.
НАПН, ДНПБ України iм. В.О. Сухомлинського, Інститут модернiзацiї змiсту освiти, iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй
4.2.6.
Проводити конкурси малюнкiв, оберегiв, органiзовувати написання листiв бiйцям АТО
Постiйно
Інститут модернiзацiї змiсту освiти, iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй
4.2.7.
Прищеплювати любов до української мови через спецiально органiзованi уроки: «Свято рiдної мови», «Мужай, прекрасна наша мово», «Шевченкiвське слово»
Постiйно
Інститут модернiзацiї змiсту освiти, iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй
4.2.8.
Використовувати на заняттях фiзичної культури українськi народнi iгри, зокрема, «Високий дуб», «Чаклун», «Хлiбчик» та iн.
Постiйно
МОН, Інститут модернiзацiї змiсту освiти, iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй
4.2.9.
Проводити цикл бесiд, спрямованих на розкриття традицiй української культури, ознайомлення дiтей з фольклором (традицiї, iгри та iн.)
Постiйно
МОН, НАПН, Інститут модернiзацiї змiсту освiти, iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй
4.2.10.
Проводити конкурси дитячої зображувальної творчостi «Слава українським вiйськовим», «У свiтi немає кращої країни, нiж Україна», «Планета дружби»
Постiйно
МОН, НАПН, Інститут модернiзацiї змiсту освiти, iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй
4.3.
Основна i старша школа, професiйно-технiчна освiта
4.3.1.
Внести уточнення i доповнення до Державного стандарту базової i повної загальної середньої освiти, змiсту навчальних програм i пiдручникiв з усiх предметiв з метою посилення їх нацiонально-патрiотичного виховного потенцiалу, вiдображення iдей  , 
IV квартал 2016 року
МОН, Інститут модернiзацiї змiсту освiти, НАПН, Інститут педагогiки
4.3.2.
При формуваннi типових навчальних планiв передбачити збiльшення кiлькостi годин на вивчення української мови i лiтератури в школах з нацiональними мовами викладання
2015–2016 рр.
МОН, Інститут модернiзацiї змiсту освiти,
НАПН, Інститут педагогiки
4.3.3.
Удосконалити навчальнi програми варiативного складника змiсту освiти, зокрема з iсторiї та географiї територiї проживання, розвитку народних промислiв, лiтературної i громадської спадщини краю щодо посилення нацiонально-патрiотичного спрямування
2015–2016 рр.
МОН, Інститут модернiзацiї змiсту освiти,
НАПН, Інститут педагогiки
4.3.4.
Розробити та апробувати програму тематичних виховних годин для учнiв 5–11 класiв «Минуле, теперiшнє та майбутнє у вчинках та дiяннях українцiв»
Постiйно
НАПН, Інститут соцiальної та полiтичної психологiї, Інститут модернiзацiї змiсту освiти
4.3.5.
Розробити та апробувати тренiнговi програми для учнiв 10–11 класiв:
- з пiдвищення рiвня полiтико-правовi свiдомостi «Я i моє право»;
- з формування навичок самоорганiзацiї «Самi будуємо своє життя у рiднiй країнi»;
- програми проведення класних виховних годин у формi особистiсно-рольових iгор: «Комiтет з розвитку громадянського суспiльства», «Полiтична карусель», «Громадяни i полiтики» тощо
2016–2017 рр.
МОН, НАПН, Інститут соцiальної та полiтичної психологiї
4.3.6.
Налагодити системну екскурсiйну дiяльнiсть дiтей та учнiвської молодi, поїздки-обмiни учнiвських та студентських груп, вiдвiдування визначних iсторичних мiсць та ознайомлення з пам’ятками української iсторiї та культури.
2015–2016 рр.
МОН, НАПН, Український державний центр дитячого i юнацького туризму, Інститут модернiзацiї змiсту освiти, iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй
4.3.7.
Провести акцiю старшокласникiв «Спiльними зусиллями» (збiр коштiв для забезпечення потреб вiйськовослужбовцiв) (8–11 кл.)
Постiйно
iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй
4.3.8.
Захiд для дiтей-переселенцiв iз зони АТО «Пiзнай свою iсторiю — вона єднає»
ІІ квартал
2016 р.
НАПН, Інститут проблем виховання
4.3.9.
Провеcти пiзнавально-виховний захiд для дiтей-переселенцiв iз зони АТО в рамках «Мiжнародного дня безневинних дiтей — жертв агресiї» (International Day of Innocent Children Victims of Aggression)
4 червня 2016 р.
НАПН, Інститут проблем виховання
4.4.
Позашкiльна освiта
4.4.1.
Скоординувати програми нацiонально-патрiотичного виховання дiтей i молодi з програмою вiдродження краєзнавчого руху, якi акумулюють надбання країни на мiсцевому рiвнi
IV квартал
2015 р.
НАН, НАПН, мiсцевi органи управлiння освiти
4.4.2.
Органiзувати i провести всеукраїнську туристсько-краєзнавчу експедицiю «Моя Батькiвщина — Україна»
IV квартал
2015 р. – І квартал 2016 р.
Український державний центр туризму i краєзнавства учнiвської молодi, МОН, Інститут модернiзацiї змiсту освiти
4.4.3.
Забезпечити проведення Всеукраїнських органiзацiйно-масових заходiв патрiотичного спрямування за такими напрямами:
- еколого-натуралiстичний:
- Всеукраїнський фестиваль «Українська паляниця»;
- Всеукраїнський фестиваль «Україна — сад» (1–11 кл.);
- Всеукраїнський конкурс з квiтникарства i ландшафтного дизайну «Квiтуча Україна» (1–11 кл.).
- Всеукраїнський юнацький фестиваль «В об’єктивi натуралiста» (8–11 кл.);
- дослiдницько-експериментальний:
- Всеукраїнська науково-технiчна виставка-конкурс молодiжних iнновацiйних проектiв «Майбутнє України» (8–11 кл.);
- Мiжнародна науково-практична конференцiя учнiв-членiв Малої академiї наук «Україна — очима молодих» (8–11 кл.).
- науково-технiчний:
- Всеукраїнська виставка-конкурс науково-технiчної творчостi «наш пошук i творчiсть — тобi, Україно!» (1–11 кл.);
- художньо-естетичний:
- Всеукраїнський пленер з ужиткового мистецтва «таланти твої, Україно!» (5–11 кл.);
- Всеукраїнська виставка-конкурс декоративно-ужиткового i образотворчого мистецтва «Знай i люби свiй край» (5–11 кл.);
- туристсько-краєзнавчий:
- Всеукраїнська краєзнавча конференцiя учнiвської молодi «Мiй рiдний край, моя земля очима сучасникiв» (8–11 кл., студенти);
- Всеукраїнська iсторико-краєзнавча конференцiя учнiвської молодi «Пiзнай себе, свiй рiд, свiй народ…» (8–11 кл.);
- Всеукраїнська iсторико-географiчна експедицiя «Історiя мiст i сiл України» (1–11 кл.);
- Всеукраїнська експедицiя учнiвської та студентської молодi «Моя Батькiвщина — Україна» (8–11 кл.);
- Всеукраїнський конкурс туристсько-краєзнавчих експедицiй «Мiй рiдний край» (8–11 кл., студенти);
- Всеукраїнський збiр лiдерiв учнiвського самоврядування загальноосвiтнiх навчальних закладiв України (8–11 кл.)
Постiйно
Центри позашкiльної освiти державної, комунальної та приватної форм власностi, НАПН, Інститут проблем виховання, МОН
4.5.
Вища освiта
4.5.1.
Запровадити факультативний курс у ВНЗ: «Народна психологiя», спрямований на вивчення звичаїв українського народу
IV квартал
2015 р. – І квартал 2016 р.
МОН, Вищi навчальнi заклади
4.5.2.
Створити студентськi об’єднання за мистецькими вподобаннями — вишивка, пiсенна творчiсть, кулiнарiя, гончарне мистецтво, хореографiчна майстернiсть тощо i налагодити їх роботу
Постiйно
МОН, Вищi навчальнi заклади
4.5.3.
Впровадити практику волонтерської роботи студентiв ВНЗ у будинках сирiт, iнтернатах (допомога в формуваннi громадянської свiдомостi молодi, iнтеграцiї у суспiльство)
Постiйно
Вищi навчальнi заклади
4.5.4.
Надавати органiзацiйну та матерiальну пiдтримку нацiонально-патрiотичним заходам органiв студентського самоврядування
Постiйно
МОН, Вищi навчальнi заклади
4.5.5.
Започаткувати студентськi олiмпiади з нацiонально-патрiотичної тематики
І квартал
2016 р.
МОН, Вищi навчальнi заклади
4.5.6.
Започаткувати конкурс курсових робiт та наукових публiкацiй студентiв вищих навчальних закладiв з нацiонально-патрiотичної тематики
І квартал
2016 р.
Вищi навчальнi заклади, НАПН
4.5.7.
Проводити конкурси студентських есе на тему «Що для мене патрiотизм i любов до Батькiвщини?»
Щорiчно
Вищi навчальнi заклади, НАПН
4.6.
Пiдготовка i перепiдготовка працiвникiв освiти
4.6.1.
Створити iнтегративну систему освiти дорослих засобами:
розроблення програм пiдвищення квалiфiкацiї та перепiдготовки учасникiв бойових дiй, учасникiв АТО, переселенцiв, бiженцiв, спрямовану на подолання стереотипiв та конфлiктiв на патрiотичному i нацiональному ґрунтi, формуваннi свiдомої свiтоглядної патрiотичної, державницької позицiї
IV квартал
2015 р. – І квартал 2016 р.
МОН, Вищi навчальнi заклади, ІППО
4.6.2.
Забезпечити проведення тренiнгових занять з питань виховання громадянина-патрiота для педагогiчних працiвникiв загальноосвiтнiх i позашкiльних навчальних закладiв, методистiв iнститутiв пiслядипломної педагогiчної освiти, методичних кабiнетiв
2015 р.
НАПН, Інститут проблем виховання,
Нацiональний еколого-натуралiстичний центр учнiвської молодi, Інститут модернiзацiї змiсту освiти
4.6.3.
Увести до навчальних планiв пiдготовки i перепiдготовки педагогiв рiзного профiлю навчальний курс «Сучаснi методи i технологiї нацiонально-патрiотичного виховання школярiв»
І квартал
2016 р
МОН, ВНЗ, ІППО
4.6.4.
Увести до навчальних планiв пiдготовки психологiв, соцiальних педагогiв та практичних психологiв спецкурс «Технологiї впливу на становлення полiтико-правової свiдомостi та громадянської позицiї учнiв»
І квартал
2016 р
МОН, ВНЗ
4.6.5.
Увести до навчальних планiв пiдготовки вчителiв iнформатики спецкурс «Безпека дiтей в iнформацiйному просторi»
І квартал
2016 р
МОН, ВНЗ
4.6.6.
Органiзувати при обласних ІППО експериментальнi центри з розроблення та апробацiї навчально-виховних iнновацiй громадянсько-патрiотичного спрямування, передбачивши їх активну мiжрегiональну взаємодiю, обмiн iнформацiєю та досвiдом роботи
IV квартал
2015 р. – І квартал 2016 р.
МОН, заклади пiслядипломної педагогiчної освiти,
НАПН
4.6.7.
Запровадити в закладах пiслядипломної освiти спецiальнi курси для педагогiчних i науково-педагогiчних працiвникiв «Українська нацiональна iдентичнiсть», «Розвиток нацiональної свiдомостi українцiв як складової багатонацiональної держави в культурологiчному аспектi», «Вiрнiсть i вiдданiсть загальнолюдським цiнностям як основа патрiотичного виховання»
Постiйно
МОН, заклади пiслядипломної педагогiчної освiти,
НАПН
4.6.8.
Передбачити у програмах курсової та мiжкурсової пiдготовки педагогiчних працiвникiв, керiвникiв навчальних закладiв ознайомлення iз технологiями роботи з родинами, що передбачає вiдтворення iсторiї роду на прикладах кожної конкретної сiм’ї, iз подальшим укладанням на рiвнi навчального закладу курси «Історiя народу»
IV квартал
2015 р. – І квартал 2016 р.
НАПН,
ДВНЗ «Унiверситет менеджменту освiти», заклади пiслядипломної педагогiчної освiти
4.6.9.
Розробити навчальне та науково-методичне забезпечення курсiв пiдвищення квалiфiкацiї керiвних, педагогiчних i науково-педагогiчних кадрiв, працiвникiв методичних i психологiчних служб системи освiти з питань нацiонально-патрiотичного виховання як складової системи пiдвищення квалiфiкацiї
Постiйно
НАПН,
ДВНЗ «Унiверситет менеджменту освiти», заклади пiслядипломної педагогiчної освiти
5.
Вiйськово-патрiотичне виховання дiтей i молодi
5.1.
Заклади освiти рiзного рiвня
5.1.1.
Ввести в штатний розклад середнiх ЗНЗ i профтехучилищ посаду вiйськового керiвника (0,5 ставки)
До 1 вересня 2015 р.
МОН Інститут модернiзацiї змiсту освiти, iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй
5.1.2.
Розробити посадову iнструкцiю вiйськового керiвника, включивши у неї завдання патрiотичного виховання
До 1 вересня 2015 р.
МОН, Інститут модернiзацiї змiсту освiти
5.1.3.
Розробити тематичнi стенди для кабiнетiв вiйськової пiдготовки з урахуванням найновiших видiв зброї та воєнних стратегiй
І квартал 2016 р.
МОН, Інститут модернiзацiї змiсту освiти, ІППО
5.1.4.
Розробити i виготовити моделi основних видiв озброєнь для навчальних цiлей
ІІІ квартал 2016 р.
МОН, Мiноборони
5.1.5.
Укомплектувати навчальнi заклади (кабiнети вiйськової пiдготовки) засобами i системами захисту (протигази, санiтарне обладнання тощо)
ІІІ квартал 2016 р.
МОН, Мiноборони, iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй
5.1.6.
У середнiх школах, профтехучилищах обладнати:
- смугу перешкод;
- вiйськово-спортивний комплекс
ІІІ квартал 2016 р.
iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй
5.1.7.
Побудувати (вiдновити) в опорних школах освiтнiх округiв стацiонарнi тири
IV квартал 2016 р.
iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй
5.1.8.
Обладнати у кожнiй середнiй школi примiщення для захисту вiд вiйськових дiй
IV квартал 2016 р.
iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй
5.1.9.
Активiзувати профорiєнтацiйну роботу серед старшокласникiв на подальшу службу в Збройних силах України шляхом проведення конкурсiв, вiкторин, змагань тощо
Постiйно
МОН, НАПН, Інститут модернiзацiї змiсту освiти, iз залученням територiальних вiддiлення ЗСУ
5.1.10.
Директорам шкiл забезпечити зв’язок з вiйськовими частинами (екскурсiї до музеїв вiйськових частин, спiльнi заходи патрiотичного спрямування); активiзувати зв’язки i спiльну профорiєнтацiйну дiяльнiсть шкiл та вiйськових ВНЗ (юний правознавець, десантник, рятiвник, розвiдник, снайпер, полiцейський, прикордонник, радист) (1–11 кл.)
Постiйно
iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй,
територiальних вiддiлень ЗСУ
5.1.11.
Залучати офiцерiв вiйськових частин, воїнiв АТО до проведення навчальних занять у школах iз вiйськової пiдготовки
Постiйно
iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй,
територiальних вiддiлень ЗСУ
5.1.12.
Органiзувати тренувальнi збори юнакiв 10 класу середнiх навчальних закладiв на базi вiйськових частин
ІІІ квартал 2015 р.
iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй,
територiальних вiддiлень ЗСУ
5.1.13.
Удосконалити нинi дiючi навчальнi програми iз Захисту Вiтчизни, ввiвши новi роздiли:
- нацiонально-патрiотичне виховання учнiв;
- сучаснi види озброєнь i захисту;
- Україна у вiйськових дiях
До 1 вересня 2015 р.
МОН, Інститут модернiзацiї змiсту освiти
НАПН, Інститут проблем виховання, iз залученням Мiноборони, МВС, ДСНС
5.1.14.
У кожному регiонi створити й органiзувати роботу методичного семiнару вiйськових керiвникiв i вчителiв фiзичної культури, а також класних керiвникiв, вихователiв ПТНЗ iз питань вiйськово-патрiотичного виховання учнiв
І квартал 2016 р.
iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй,
територiальних вiддiлень ЗСУ
5.1.15.
Розглянути можливiсть пiдготовки педагогiв за iнтегрованими спецiальностями:
- вчитель i класний керiвник (вихователь, провiдник);
- вiйськовий керiвник i вчитель фiзичної культури;
- вiйськовий керiвник i вчитель бiологiї та хiмiї;
- вiйськовий керiвник i вчитель фiзики;
- вiйськовий керiвник i вчитель географiї
IV квартал 2015 р.
МОН, ВНЗ
5.1.16.
Розпочинати навчальний рiк у ЗНЗ Уроком мужностi i милосердя пiд девiзом «Борiмося — поборемо!», залучивши до його проведення учасникiв бойових дiй на Сходi країни, представникiв волонтерських органiзацiй, ветеранiв минулих воєн, дисидентського руху, активних учасникiв Революцiї Гiдностi, членiв сiмей Героїв Небесної Сотнi та полеглих бiйцiв АТО
Щорiчно
1 вересня
МОН,
iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй,
територiальних вiддiлень ЗСУ
5.1.17.
Розробити й обговорити проект загальнодержавної Програми вiйськово-патрiотичного виховання дiтей та учнiвської молодi
ІІІ квартал
2015 р.
МОН, Інститут модернiзацiї змiсту освiти, НАПН, iз залученням Мiнмолодьспорту, Мiноборони, Мiнкультури, МВС, УІНП
5.1.18.
Провести з дiтьми та учнiвською молоддю на рiвнi закладу, району, мiста: безстрокових акцiй «Ми разом», спрямованих на допомогу пораненим вiйськовим (1–11 кл.); благодiйної акцiї «З вiрою в серцi», спрямованої на пiдтримку захисникiв нашої країни, їхнiх дiтей та родин, медичних працiвникiв i волонтерiв, якi працюють в зонi АТО (1–11 кл., студенти); мiтингу-реквiєму на вшанування Героїв Небесної Сотнi (1–11 кл, студенти); зустрiчей з воїнами-учасниками АТО «В родинному колi» (1–11 кл.)
Постiйно
iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй,
територiальних вiддiлень ЗСУ
5.1.19.
Залучати учнiв i студентську молодь до участi у «Вахтi пам’ятi Небесної сотнi»
Постiйно
керiвники ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ, iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй,
територiальних вiддiлень ЗСУ
5.1.20.
Проводити тематичнi заходи, присвяченi героїчним подвигам українських воїнiв, боротьбi за територiальну цiлiснiсть i незалежнiсть України:
- до утворення Української Повстанської Армiї (14.10.1942 р.);
- до дня Соборностi України;
- до святкування дня Гiдностi та Свободи
Щорiчно —
14.10
22.01
22.11
керiвники ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ, iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй,
територiальних вiддiлень ЗСУ
5.1.21.
Забезпечити органiзацiю перегляду та обговорення учнями i студентами вiтчизняних художнiх i документальних фiльмiв:
- «Мiж Гiтлером i Сталiним. Україна в ІІ Свiтовiй вiйнi», 2002 рiк, авт. — Святослав Новицький;
- «Вiйна — український рахунок», 2002 рiк, авт. — Сергiй Буковський;
- «Вiйна без переможцiв» 2003 рiк, авт. — Ігор Чижов;
- «ОУН-УПА: вiйна на два фронти», 2006 рiк, авт. — Андрiй Санченко;
- «УПА. Третя сила», 2007 рiк, авт. — Сергiй Братiшко, Вiталiй Загоруйко;
- «1377 спалених заживо», 2009 рiк, авт. — Іван Кравчишин;
- «Поводир», 2014 рiк, авт. — О. Г. Санiн тощо
Постiйно
керiвники ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ,
iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй,
територiальних вiддiлень ЗСУ
5.1.22.
Проводити раз на рiк фестивалi патрiотичної пiснi; святкування Дня Примирення, Дня Збройних Сил України, Дня призовника, захисника Вiтчизни, вiдзначення дня пам’ятi Героїв Крут
Постiйно
МОН, керiвники ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ, iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй,
територiальних вiддiлень ЗСУ
5.1.23.
Пiд час органiзацiї i дiяльностi лiтнiх таборiв зосереджувати роботу на змаганнях з вiйськово-прикладних видiв спорту, участi у вiйськово-патрiотичнiй грi «Сокiл» («Джура») тощо
Постiйно
керiвники ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ,
iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй,
територiальних вiддiлень ЗСУ
5.1.24.
Активiзувати рух волонтерської допомоги (акцiї, проекти) у навчальних закладах рiзних типiв
Постiйно
керiвники ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ,
iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй,
територiальних вiддiлень ЗСУ
5.1.25.
Провести Всеукраїнську науково-практичну конференцiю з вiйськово-патрiотичного виховання
Квiтень 2016 р.
МОН, Інститут модернiзацiї змiсту освiти, НАПН, iз залученням УІНП, НАН
5.2.
Дитячi та юнацькi органiзацiї рiзного спрямування
5.2.1.
Створити пластовi центри у всiх мiстах i селах України з метою проведення виховної роботи серед дiтей та молодi
І квартал 2017 р.
iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй,
територiальних вiддiлень ЗСУ
5.2.2.
Впровадити вiйськово-патрiотичну виховну систему «Джура» iз залученням iгрових форм:
- всеукраїнська дитячо-юнацька гра «Котигорошко» молодшої вiкової групи
- всеукраїнська дитячо-юнацька гра «Джура» середньої вiкової групи
- всеукраїнська дитячо-юнацька гра «Сокiл» старшої вiкової групи
- всеукраїнська вiйськово-спортивна гра «Хортинг» для учнiв навчальних закладiв з посиленою вiйськовою та фiзичною пiдготовкою
- всеукраїнська вiйськово-спортивна гра «Заграва» для студентської молодi
Всеукраїнський фiзкультурно-патрiотичний фестиваль школярiв України «Козацький гарт»
Постiйно
МОН, керiвники ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ, Центр патрiотичного виховання дiтей та молодi МОН України, iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй,
територiальних вiддiлень ЗСУ
5.2.3.
Розробити план заходiв з вiдзначення у 2017 роцi 105-тої рiчницi пластового руху в Українi та у 2019 роцi — 30-тої рiчницi вiдновлення дiяльностi Пласту в Українi
ІІ квартал 2016 р.
МОН, iз залученням Мiнмолодьспорту та Мiнкультури
5.2.4.
Створення у м. Києвi музею пластового (скаутського) руху
І квартал 2017 р.
Із залученням КМДА
6.
Інформацiйно-комунiкацiйнi технологiї у забезпеченнi нацiонально-патрiотичного виховання
6.1.
Створити вiдкриту мережу освiтнiх ресурсiв, присвячену нацiонально-патрiотичного вихованню дiтей i молодi
IV квартал
2016 р.
НАПН, МОН, Інститут модернiзацiї змiсту освiти, Інститут iнформацiйних технологiй i засобiв навчання
6.2.
Сприяти створенню створення вiйськово-патрiотичних iгрових медiа програм
IV квартал
2015 р.
МОН, Інститут модернiзацiї змiсту освiти, iз залученням Мiнкультури та Держкомтелерадiо
6.3.
Забезпечити державне замовлення на створення медiа продукцiї (комп’ютернi iгри, мультфiльми, кiнофiльми, iнтерактивнi телепрограми), якi сприяють нацiональнiй та громадянськiй самоiндентифiкацiї дiтей i молодi
ІІІ квартал
2015 р.
МОН, Інститут модернiзацiї змiсту освiти, iз залученням Мiнфiну
6.4.
Створити iнтернет-портал «Слава Українi», на якому розмiстити фонд записiв художньо-патрiотичних, лiтературних i музичних творiв, а також освiтнiх програм з вiтчизняної iсторiї
IV квартал
2015 р.
iз залученням Мiнкультури, Український Інститут нацiональної пам’ятi
6.5.
Створити цикл документальних фiльмiв з Історiї України, присвячений видатним особистостям, звичкам, традицiям, українським ремеслам тощо i включити їх до освiтнiх програм
Впродовж 2015–2017 рр.
iз залученням Мiнкультури, УІНП, Держкомтелерадiо
6.6.
Провести Всеукраїнський iнтернет-турнiр юних iнтелектуалiв «Любiть Україну», фотоконкурс «Моя Україна»
Впродовж 2015–2017 рр.
НАПН, Інститут обдарованої дитини, Івано-Франкiвський регiональний центр оцiнювання якостi освiти
6.7.
Започаткувати проведення щорiчних телеконкурсiв знавцiв iсторiї, культури, традицiй свого народу «Моя Україна»
Постiйно
НАПН, МАН iз залученням Держкомтелерадiо
6.8.
Забезпечити наповнення iнформацiйного контенту позитивною iнформацiєю щодо привабливостi образу України, державних символiв, поваги до них, пiдтримки бажання жити й працювати в Українi, цiнностi нацiональної спадщини, спрямованих на формування iсторичної пам’ятi
Постiйно
МОН, НАПН, Інститут модернiзацiї змiсту освiти, iз залученням обласних та Київської мiської держадмiнiстрацiй
6.9.
Започаткувати на Першому нацiональному каналi цикл навчально-пiзнавальних передач для молодi з нацiонально-патрiотичної, науково-технiчної, еколого-натуралiстичної, естетичної, туристично-краєзнавчої тематики
IV квартал
2015 р.
МОН, iз залученням Держкомтелерадiо, Мiнiнформполiтики,, УІНП, НАПН, НАН, Спiлки журналiстiв
6.10.
Пiдготувати буклет i провести виставки робiт майстрiв самчикiвського розпису «Квiтуча Україна» з циклу «Естафета поколiнь»
IV квартал
2015 р.
НАПН, Інститут професiйно-технiчної освiти
6.11.
Органiзувати та Провести серiю вебiнарiв з патрiотичного виховання дiтей та молодi присвячених методицi формування патрiотичного виховання в ранньому, дошкiльному, молодшому шкiльному та пiдлiтковому вiцi
Органiзувати та проводити серiю вебiнарiв, присвячених методицi формування патрiотичного виховання в ранньому, дошкiльному, молодшому шкiльному та пiдлiтковому вiцi
Щорiчно
НАПН, МОН, Інститут модернiзацiї змiсту освiти
6.12.
Проводити виставки фото та архiвних документiв, що iлюструють становлення та розвиток української держави
Постiйно
Центральна дитяча бiблiотека, ДНПБ України iм. В.О. Сухомлинсь-кого, iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй
6.13.
Органiзувати за участю учнiв i студентiв створення в соцiальних мережах нацiонально-патрiотичних сторiнок «Моє мiсто», «Моє село», «Мiй рiдний край» тощо
2015 р.
iз залученням обласних та Київської мiської державних адмiнiстрацiй
6.14.
Започаткувати проведення всеукраїнського конкурсу «Вчитель року» в номiнацiї «Захист Вiтчизни»
З 2016 року
МОН, Інститут модернiзацiї змiсту освiти
6.15.
Створити сторiнки з обговорення проблем нацiонально-патрiотичного виховання дiтей i молодi на сайтi вiртуальної лабораторiї Науково-методичного центру Унiверситету менеджменту освiти «Науково-освiтнiй кластер УМО»
ІV квартал
2015 р.
НАПН, ДВНЗ «Унiверситет менеджменту освiти» спiльно з ІППО
6.16.
Створити на електронних носiях тематичнi добiрки українських лiтературних i музичних творiв нацiонально-патрiотичної тематики
Постiйно
НАПН, Інститут педагогiки, Інститут iнформацiйних технологiй i засобiв навчання
6.17.
Готувати персональнi книжковi виставки, присвяченi творчостi видатних українських iнтелектуалiв i полiтичних дiячiв, якi спричинилися до органiзацiї боротьби за незалежнiсть, становлення i розвиток української державностi.
Постiйно
НАПН,
ДНПБ України iм. В.О. Сухомлинського, Педмузей України
6.18.
Створити на веб-порталi ДНПБ i регулярно поповнювати ресурс «Досвiд роботи бiблiотек з патрiотичного виховання»
Постiйно
НАПН,
ДНПБ України iм. В. О. Сухомлинського
7.
Наукове i навчально-методичне забезпечення
7.1.
Навчально-методичнi ресурси (монографiї, пiдручники, навчальнi посiбники, методичнi матерiали)
7.1.1.
Приступити до розроблення структури i змiсту новiтнiх пiдручникiв, навчальних посiбникiв, лiтератури для дiтей з Історiї України, спрямованих на формування громадянської i патрiотичної свiдомостi учнiв i студентiв
2015–2016 рр.
МОН, НАПН, Інститут модернiзацiї змiсту освiти
7.1.2.
Пiдготувати i видати збiрки сучасних лiтературних творiв патрiотичного змiсту для освiтнiх закладiв рiзних типiв
2015–2016 рр.
iз залученням Мiнкультури та
Спiлки письменникiв
7.1.3.
Включити питання патрiотичного виховання дiтей та молодi до дослiдницьких програм i планiв науково-дослiдних iнститутiв та унiверситетiв, якi охоплювали б змiст загальної середньої та унiверситетської освiти, включаючи i предмети природничо-математичного циклу
2016–2019 рр.
НАПН, ВНЗ
7.1.4.
Пiдготувати курси лекцiй та методичнi рекомендацiї для учителiв загальноосвiтньої школи, профтехучилищ, присвяченi тривалим державницьким традицiям України (Київська Русь, Велике Князiвство Литовське, Вiйсько Запорiзьке, Гетьманщина, Українська Народна Республiка, Гетьманат Павла Скоропадського тощо)
ІV квартал 2015 р. – І квартал 2016 р.
УІНП, Інститут модернiзацiї змiсту освiти, НАПН
7.1.5.
Узагальнити досвiд використання загальноукраїнського та регiонального компоненту виховання патрiотизму, що накопичений у навчальних закладах. Пiдготувати i видати необхiднi навчально-методичнi матерiали тиражем, що забезпечить кожний загальноосвiтнiй навчальний заклад України
ІV квартал 2015 р. — І квартал 2016 р.
Інститут модернiзацiї змiсту освiти, НАПН, Інститут проблем виховання, Центр Гуцульщинознавства (м. Косiв)
7.1.6.
Розробити серiю навчально-методичних посiбникiв:
- рекомендацiї фахiвцям з формування патрiотизму як настанови (системи переконань, властивостI) особистостi дитини;
- рекомендацiї батькам з органiзацiї патрiотичного виховання дитини раннього вiку;
- рекомендацiї батькам з органiзацiї патрiотичного виховання дитини дошкiльного вiку;
- рекомендацiї батькам з органiзацiї патрiотичного виховання дитини молодшого шкiльного та пiдлiткового вiку;
- рекомендацiї фахiвцям розвивальних, корекцiйно-розвивальних, корекцiйно-реабiлiтацiйних центрiв раннього втручання з органiзацiї елементiв патрiотичного виховання в предметно-практичнiй дiяльностi дитини;
- рекомендацiї з проведення масових заходiв (фестивалiв, народних свят, конкурсiв присвячених патрiотичнiй тематицI)
2015–2017 рр.
НАПН, Інститут проблем виховання
7.1.7.
Провести всеукраїнський конкурс рукописiв методичних рекомендацiй та методичних посiбникiв з нацiонально-патрiотичного виховання дiтей та молодi
ІV квартал
2015 р.
Інститут модернiзацiї змiсту освiти, НАПН
7.1.8.
Розробити методичнi рекомендацiї з формування програм нацiонально-патрiотичного виховання освiтнiх установ (з прикладами змiсту програмного матерiалу для закладiв рiзного типу i вiку вихованцiв)
ІV квартал
2015 р.
Інститут модернiзацiї змiсту освiти, НАПН, ВНЗ, ІППО, науково-методичнi центри департаментiв (управлiнь) освiти i науки
7.1.9.
Розробити методичнi рекомендацiї з органiзацiї громадянського виховання у освiтнiх закладах та громадських об’єднаннях
ІV квартал
2015 р.
НАПН
7.1.10.
Розробити методичнi рекомендацiї, спрямованi на забезпечення спiвробiтництва школи i сiм’ї у формуваннi особистостi-громадянина
Грудень 2015 р.
НАПН, Інститут психологiї iменi Г. С. Костюка
7.1.11.
Розробити змiстовий блок «Нацiонально-патрiотичне виховання учнiв» до курсу «Педагогiка вищої школи»
2015–2016 рр.
ВНЗ, НАПН, ІППО
7.1.12.
Пiдготувати для вчителiв шкiл методичнi рекомендацiї «Виховання цiннiсних орiєнтацiй на уроках (цiннiсне ставлення до себе, своєї сiм’ї, державних символiв, держави)»
До 1 вересня 2016 р.
НАПН, Інститут проблем виховання, iнститут модернiзацiї змiсту освiти
7.1.13.
Пiдготувати програму i посiбник «Видатнi українцi у боротьбi за незалежну Україну» для варiативної частини змiсту загальної середньої освiти
ІІІ квартал
2016 р.
НАПН, Інститут педагогiки
7.1.14.
Проводити дослiдження наукових тем, що стосуються особливостей українського етносу у рiзних регiонах України
Довготривалий проект
НАПН, Інститут психологiї iменi Г.С. Костюка, Інститут полiтичної та соцiальної психологiї
7.1.15.
Здiйснити наукову розробку проблеми: «Шляхи подолання комплексу меншовартостi українця та створення передумов пiдвищення престижностi спiлкування українською мовою»
2016–2017 рр.
НАПН, Інститут психологiї iменi Г.С. Костюка
7.1.16.
Розробити спецкурс «Роль школи у нацiонально-патрiотичному вихованнi учнiв» для майбутнiх вчителiв
IV квартал
2016 р.
НАПН, Інститут педагогiчної освiти i освiти дорослих, ІППО
7.1.17.
Розробити методичнi рекомендацiй для викладачiв ВНЗ з реалiзацiї нацiонально-патрiотичного виховання студентської молодi
Грудень 2016 р.
НАПН, Інститут вищої освiти
7.1.18.
Провести цикл семiнарiв для пiдвищення квалiфiкацiї викладачiв закладiв вищої освiти щодо методiв реалiзацiї нацiонального-патрiотичного виховання у системi вищої освiти
Протягом 2017 р.
НАПН, Інститут вищої освiти
7.1.19.
Надавати рекомендацiйнi бiблiографiчнi списки «Бiблiотечка для учителя», присвяченi нацiонально-патрiотичнiй тематицi
Щорiчно
НАПН, ДНПБ України iм. В. О. Сухомлинського
7.1.20.
Розробити методичнi рекомендацiї «Патрiотичне виховання засобами шкiльних бiблiотек: методи та пiдходи»
2017 р.
НАПН, ДНПБ України iм. В. О. Сухомлинського
7.1.21.
Пiдготувати науково-допомiжний бiблiографiчний покажчик «Нацiонально-патрiотичне виховання дiтей та молодi»
Щорiчно
НАПН, ДНПБ України iм. В. О. Сухомлинського
7.2.
7.2.1.
Проводити майстер-класи, круглi столи iз залученням фахiвцiв-розробникiв змiсту нацiонально-патрiотичного виховання, культури, громадських органiзацiй з метою покращення якостi проведення позашкiльних та позааудиторних виховних заходiв класними керiвниками, вчителями, шкiльною адмiнiстрацiєю
Постiйно
НАПН, Інститут педагогiчної освiти i освiти дорослих, Центри педагогiчної майстерностi
7.2.2.
Провести Мiжнародну науково-практичну конференцiю «Духовнiсть у становленнi та розвитку особистостi», одним iз напрямiв її роботи є «Патрiотизм та громадянськiсть в духовному розвитку особистостi»
Травень 2015 р.
НАПН, Інститут психологiї iменi Г. С. Костюка
7.2.3.
Провести науково-методичнi студiї на тему: «Виховання моральної самосвiдомостi — основи патрiотизму дiтей та учнiвської молодi» в рамках VІІ Мiжнародного фестивалю педагогiчних iнновацiй
18–19 вересня 2015 р.
Черкаський ОІППО, НАПН, Інститут проблем виховання
7.2.4.
Провести конференцiю «Особливостi нацiональної iдентифiкацiї дiтей та молодi в сучасних соцiокультурних умовах»
Листопад – грудень 2015 р.
НАПН, Інститут психологiї iменi Г. С. Костюка, Український НМЦ практичної психологiї та соцiальної роботи
7.2.5.
Органiзувати i провести круглий стiл iз запрошенням психологiв та соцiальних педагогiв закладiв освiти щодо розробки та впровадження ефективних моделей нацiонально-патрiотичного виховання сучасної молодi
Грудень 2015 р.
НАПН, Інститут психологiї iменi Г. С. Костюка
7.2.6.
Провести круглий стiл «Специфiка патрiотичного виховання учнiв в зонi проведення АТО»
Сiчень 2016 р.
МОН, Луганський ОІППО, Сватiвський районний молодiжний центр «Слобожанська духовна криниця iм. М. Щепенка», Сватiвська районна школа мистецтв, НАПН, Інститут проблем виховання
7.2.7.
Провести серiю семiнарiв для педагогiв ДНЗ та методистiв ММК «Система нацiонально-патрiотичного виховання дiтей дошкiльного вiку: прiоритети i засоби у контекстi iсторичних викликiв сучасностi»; «Виховання елементiв патрiотизму у дiтей старшого дошкiльного вiку засобами автентичних iгор»
Лютий 2016 р.
НАПН, Інститут проблем виховання
7.2.8.
Органiзувати i провести Всеукраїнську науково-практичну конференцiю «Теоретико-методологiчнi засади та свiтогляднi орiєнтири нацiонально-патрiотичного виховання дiтей та молодi»
Квiтень – травень 2016 р.
НАПН, Інститут проблем виховання
7.2.9.
Провести круглий стiл на тему «Питання громадянського виховання у документальному кiноциклi «Революцiя гiдностi»
2016 р.
НАПН, Інститут проблем виховання
7.2.10.
Проводити Всеукраїнську науково-практичну конференцiю «Актуальнi проблеми психолого-педагогiчного проектування процесу нацiонально-патрiотичного виховання дiтей та молодi»
Щорiчно
МОН, НАПН, Інститут психологiї iменi Г. С. Костюка, Інститут проблем виховання
7.2.11.
Провести круглий стiл «Психолого-педагогiчнi умови становлення цiннiсних орiєнтацiй як чинник нацiонального виховання дiтей та молодi»
Жовтень
2016 р.
НАПН, Інститут психологiї iменi Г. С. Костюка
7.2.12.
Органiзувати i провести науково-практичну конференцiю «Актуальнi проблеми громадянського та патрiотичного виховання дiтей та учнiвської молодi»
2017 р.
ВНЗ, НАПН, iз залученням Мiнкультури, Мiнмолодьспорту
7.2.13.
Провести круглий стiл «Виховання громадянина-патрiота: сучасний український вимiр»
2017 р.
МОН, НАПН, Мiнкультури, Мiнмолодьспорту
7.2.14.
Органiзувати педагогiчнi читання «Неперервна освiта дорослих — фундамент усвiдомлення нацiональних цiнностей українського народу в умовах глобалiзацiйних процесiв»
2017 р.
НАПН, ІППО
7.2.15.
Органiзовувати та проводити вiдкритi уроки в експериментальних загальноосвiтнiх навчальних закладiв з метою виховання нацiональної самосвiдомостi учнiв та вiдкритi лекцiї у вищих навчальних закладах з проблем виховання студентiв як духовної елiти нацiї
Постiйно
НАПН, ДВНЗ «Унiверситет менеджменту освiти» спiльно з управлiнням освiти i науки та ІППО Івано-Франкiвської, Київської, Миколаївської, Черкаської, Чернiгiвської, Рiвненської областей та м. Києва
ДОДАТОК
До Наказу Мiнiстерства освiти i науки України
вiд 16.06.2015 р. № 641

Методичнi рекомендацiї щодо нацiонально-патрiотичного виховання у загальноосвiтнiх навчальних закладах

Ураховуючи новi суспiльно-полiтичнi реалiї в Українi пiсля Революцiї гiдностi, обставини, пов’язанi з росiйською агресiєю, усе бiльшої актуальностi набуває виховання в молодого поколiння почуття патрiотизму, вiдданостi загальнодержавнiй справi змiцнення країни, активної громадянської позицiї тощо.
Важливо, щоб кожен навчальний заклад став для дитини осередком становлення громадянина-патрiота України, готового брати на себе вiдповiдальнiсть, самовiддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соцiальну державу, забезпечувати її нацiональну безпеку, сприяти єдностi української полiтичної нацiї та встановленню громадянського миру й злагоди в суспiльствi.
Важливим чинником нацiонально-патрiотичного виховання є феномен Майдану — промовистого свiдчення жертовностi заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гiдностi, вiдстоювання загальнонацiональних iнтересiв вiдмовою учасникiв вiд особистого заради досягнення спiльної мети; багатомовнiстю, полiрелiгiйнiстю. Змiст виховних заходiв має позицiонувати Майдан як форму небаченого дотепер у свiтовiй iсторiї мирного колективного протесту українцiв у вiдповiдь на порушення базових прав людини i громадянина з боку недемократичного полiтичного режиму в країнi.
Актуальним є органiзацiя збирання та поширення iнформацiї про героїчнi вчинки українських вiйськовослужбовцiв, бiйцiв добровольчих батальйонiв у ходi росiйсько-української вiйни, волонтерiв та iнших громадян, якi зробили значний внесок у змiцнення обороноздатностi України.
Героїчнi й водночас драматичнi й навiть трагiчнi подiї останнього часу спонукають до оновлення експозицiй шкiльних музеїв, заповiдникiв та кiмнат бойової слави, зокрема щодо iнформацiї про учасникiв АТО та волонтерiв з даної територiї; необхiдно взяти шефство над родинами учасникiв ATO, якi цього потребують. В цiлому важливим є формування засобами змiсту навчальних предметiв якостей особистостi, що характеризуються цiннiсним ставленням до суспiльства, держави, самої себе та iнших, природи, працi, мистецтва.
З огляду на це рекомендуємо:
По-перше, виокремити як один з найголовнiших напрямiв виховної роботи, нацiонально-патрiотичне виховання — справу, що за своїм значенням є стратегiчним завданням. Не менш важливим є повсякденне виховання поваги до Конституцiї держави, законодавства, державних символiв — Герба, Прапора, Гiмну.
По-друге, необхiдно виховувати в учнiвської молодi нацiональну самосвiдомiсть, налаштованiсть на осмислення моральних та культурних цiнностей, iсторiї, систему вчинкiв, якi мотивуються любов’ю, вiрою, волею, усвiдомленням вiдповiдальностi.
По-третє, системно здiйснювати виховання в учнiв громадянської позицiї; вивчення та популяризацiю iсторiї українського козацтва, збереження i пропаганду iсторико-культурної спадщини українського народу; полiпшення вiйськово-патрiотичного виховання молодi, формування готовностi до захисту Вiтчизни.
По-четверте, важливим аспектом формування нацiонально самосвiдомої особистостi є виховання поваги та любовi до державної мови. Володiння українською мовою та послуговування нею повинно стати прiоритетними у виховнiй роботi з дiтьми. Мовне середовище повинно впливати на формування учня-громадянина, патрiота України.
По-п’яте, формувати моральнi якостi особистостi, культуру поведiнки, виховувати бережливе ставлення до природи, розвивати мотивацiю до працi. Для реалiзацiї цих глобальних завдань необхiдна системна робота, яка передбачає забезпечення гармонiйного спiввiдношення рiзних напрямiв, засобiв, методiв виховання дiтей у процесi навчання i позакласної дiяльностi.
У навчально-виховний процес мають впроваджуватися форми i методи виховної роботи, що лежать в основi козацької педагогiки.
Завдяки результатам педагогiчних дослiджень достеменно встановлено, що 40 вiдсоткiв вiд загального обсягу виховних впливiв на особистiсть дитини здiйснює освiтнє середовище, в якому вона перебуває. Ця цифра в кожному конкретному випадку шкiльної практики варiюється вiдповiдно до особливостей областi, школи, класу, його мiкрогруп та iндивiдуальних особливостей самих дiтей. Але слiд визнати, що помiж iнших джерел впливу на становлення й розвиток дитини (сiм’я, однолiтки, позашкiльнi освiтнi заклади та iн.) школа посiдає домiнантнi позицiї, тож i вiдповiдальностi на неї покладається бiльше, i можливостей перед нею вiдкривається бiльше.
З метою створення умов для реалiзацiї кожної особистостi та пiдтримки творчого, iнтелектуального, духовного потенцiалу нашої нацiї необхiдно модернiзувати систему викладання української мови, а саме:
- у навчально-виховнiй дiяльностi неухильно дотримуватися єдиного мовного режиму;
- формувати iнформацiйно й емоцiйно самобутнiй україномовний простiр, який забезпечуватиме прилучення школярiв до величезного мовного дивосвiту, до глобальних знань про рiдну мову, її закони, систему її виражально-зображальних засобiв;
- виховувати вiдповiдальне ставлення до рiдної мови, свiдомого нею користування;
- сприяти вияву українського менталiтету, способу самоусвiдомлення i самоiдентифiкацiї, сприйняттю української мови як коду праiсторичної пам’ятi;
- плекати розвиток духовної, емоцiйно-естетичної, iнтелектуальної сфери саме на основi української мови;
- через мовне посередництво долучати школярiв до нацiональної iсторiї, до рiзних масивiв нацiональної культури, до глибинної сутностi народного життя;
- здiйснювати розвиток мовлення не тiльки на уроках української мови i лiтератури, а й пiд час вивчення всiх iнших предметiв.
Також навчальнi заклади мають проводити iнформацiйно-просвiтницьку роботу з батьками, спрямовану на формування толерантностi, поваги до культури, iсторiї, мови, звичаїв та традицiй як українцiв так i представникiв рiзних нацiональностей за участю психологiв, iсторикiв, працiвникiв кримiнальної мiлiцiї.
Водночас необхiдно активiзувати спiвпрацю педагогiчних колективiв з органами учнiвського та батькiвського самоврядування щодо формування у дiтей та молодi духовностi, моральної культури, толерантної поведiнки, умiння жити в громадянському суспiльствi.
У контекстi зазначеного вище, надаємо методичнi рекомендацiї щодо нацiонально-патрiотичного виховання у загальноосвiтнiх навчальних закладах.

Початкова школа

Нацiонально-патрiотичне виховання учнiв початкових класiв здiйснюється у процесi навчально-пiзнавальної дiяльностi як провiдної шляхом внесення цiннiсних складових у змiст навчальних предметiв, вiдведення належного мiсця «спiльно-взаємодiючiй дiяльностi» як на уроках, так i в позаурочний час; гуманiзацiї взаємин у системах «учитель-учень», «учень-учень»; використання вчителем демократичного стилю спiлкування з учнями; створення умов для творчої самореалiзацiї кожної особистостi.
У молодшому шкiльному вiцi важливо формувати здатнiсть дитини пiзнавати себе як члена сiм’ї; родини, дитячого угрупування; як учня, жителя мiста чи села; виховувати у неї любов до рiдного дому, краю, вулицi, своєї країни, її природи, рiдного слова, побуту, традицiй.
У початкових класах соцiальна i громадянська компетентностi як ключовi є мiждисциплiнарними та iнтегруються через усi освiтнi галузi i спрямовуються на соцiалiзацiю особистостi, набуття громадянських якостей, дотримання соцiальних норм i правил.
Патрiотичне виховання молодших школярiв на уроках української мови здiйснюється через реалiзацiю соцiокультурної змiстової лiнiї. Зокрема, пiд час вивчення роздiлу «Мова i мовлення» необхiдно звертати увагу учнiв на багатство i милозвучнiсть української мови, захоплювати дiтей її красою, пробуджувати любов до рiдного слова, прагнення вивчати українську мову. У 3–4 класах слiд пояснювати значення української мови для становлення незалежної самостiйної держави України, роль української мови як державної.
Формуючи культуру спiлкування, доцiльно збагачувати мовлення молодших школярiв українськими формами звертання та формулами мовленнєвого етикету, пробуджувати iнтерес до походження цих формул, показувати їх зв’язок iз нацiональними традицiями i звичаями українцiв.
У процесi опрацювання правила вживання великої лiтери у власних назвах варто зосередити увагу учнiв на застосуваннi цього правила пiд час запису назви нашої Батькiвщини, її столицi, рiдного мiста чи села, рiчок, морiв, гiр та iнших географiчних назв України. При цьому цiнним для патрiотичного виховання буде опрацювання текстiв про походження цих назв, про красу i неповторнiсть визначних мiсць України, про iсторичне минуле нашої країни та її вiдомих людей (письменникiв, художникiв, iсторичних постатей, спортсменiв, акторiв, артистiв тощо).
Чiльне мiсце на уроках української мови повинно займати використання малих фольклорних форм — загадок, лiчилок, мирилок, приказок i прислiв’їв, народних прикмет, уривкiв з казок, дитячих пiсень, колискових, щедрiвок, колядок, веснянок, закличок тощо. Реалiзуючи їх виховний потенцiал, варто пояснювати дiтям, що багатство i розмаїття народної творчостi свiдчить про мудрiсть i талановитiсть українського народу, а знання i трепетне ставлення до них стане запорукою збереження цього багатства для майбутнiх поколiнь.
Текстоцентричний принцип навчання української мови створює можливостi для використання рiзноманiтних текстiв виховного i повчального змiсту. Через тексти (аналiз їх змiсту) доцiльно виховувати в молодших школярiв любов до рiдного краю i своєї Батькiвщини, повагу до нацiональних традицiй i символiв українського народу, повагу до людей iнших нацiональностей, їхнiх звичаїв i традицiй, почуття гордостi за вiдомих людей України, турботливе ставлення до цiнностей i надбань нашої країни.
З огляду на зазначене, невiд’ємними складниками урокiв української мови та лiтературного читання мають бути виховнi бесiди, пiзнавальна iнформацiя про Україну, її людей i подiї, пов’язанi з ними, складання усних i письмових текстiв на патрiотичнi теми, пiдготовка i презентацiя посильних проектiв патрiотичного змiсту (наприклад, написання творiв про землякiв, якi прославили рiдний край, листiв пiдтримки своїм ровесникам, що перебувають в зонi АТО, вiтальних листiвок захисникам Вiтчизни) тощо.
Тому, головною метою нацiонально-патрiотичного виховання у початкових класах є вироблення у молодших школярiв умiнь i навичок вiльного користування з комунiкативною метою усно й письмово українською мовою.
Велику виховну роль вiдiграє український фольклор, зокрема дитячий, а також твори художньої лiтератури для дiтей молодшого шкiльного вiку.
Доцiльним є проведення тематичних урокiв з української мови: «Свято рiдної мови», «Шевченкiвське слово» та iн.
На уроках математики нацiонально-патрiотичне виховання вiдбувається опосередковано, через умову математичної задачi.
На уроках росiйської мови необхiдно посилити українознавчу складову через перекладенi твори українських письменникiв та поетiв на росiйську мову.
Навчальний предмет «Я у свiтi» спрямовано на соцiалiзацiю особистостi молодшого школяра, його патрiотичне i громадянське виховання.
Найважливiшим виховним спрямуванням змiсту названого предмета є формування в учнiв найбiльш значущих для українського народу цiнностей: патрiотизм, соцiальна справедливiсть, первиннiсть духовного щодо матерiального, гуманiзм, працелюбство, взаємоповага; виховання в дитини свого власного «Я», вiри у свої сили, талант, здiбностi; виховання творчої, соцiально активної особистостi, здатної бережливо ставитися до природи, свiту, речей, самої себе, iнших людей, розумiти значення життя як найвищої цiнностi.
Україна, її державотворчi цiнностi, вироблення громадянських почуттiв, поведiнкових еталонiв — цi елементи змiсту є першорядними, що задають мету реалiзацiї програми.
Видатнi постатi, успiшнi люди, патрiотично спрямованi, що умiють переборювати життєвi труднощi i йдуть до власної мети, стають зразком для вироблення в учнiв власних життєвих стратегiй.
Змiст програми предмета вiдображає такi види знань, результатом опрацювання яких є набуття громадянських цiнностей:
• про навколишнiй свiт у взаємозв’язку компонентiв «Я — людина», «Людина серед людей», «Людина в суспiльствi», «Людина i свiт»;
• про способи пiзнавальної та практичної дiяльностi, встановлення необхiдностi знати державну мову, шанувати символи держави; засвоєння моделей поведiнки, якi вiдповiдають законодавству України, враховують iнтереси i потреби громадян, передбачають повагу i взаєморозумiння мiж людьми;
• оцiннi знання про норми ставлення до явищ життя (учень розпiзнає вчинки за критерiєм патрiотичних вимiрiв; аргументує переваги громадянських вчинкiв, наприклад, участь у волонтерських заходах тощо).
На уроках «Природознавства» виховнi цiлi пов’язанi з ознайомленням з традицiями шанобливого ставлення українського народу до природи, любов до рiдного краю, Батькiвщини.
На уроках «Трудового навчання» дiти знайомляться з традицiйними народними ремеслами в України, вчаться виготовляти сюжетнi витинанки рiзних регiонiв України, оздоблювати вироби технiкою вишивки.
На уроках «Музичного мистецтва» учнi мають можливiсть вiдчути красу українського народного музичного мистецтва, осягнути iнтонацiйнi особливостi музики українського народу, вiдчути нацiональну своєрiднiсть, спiльне i вiдмiнне в музицi рiзних народiв.
Головним завданням курсу «Образотворче мистецтво» є формування у молодших школярiв культури почуттiв, основ нацiональної та громадянської свiдомостi.
Пропонуємо проводити конкурси дитячої зображувальної творчостi «Слава українським вiйськовим», «У свiтi немає кращої країни, нiж Україна» та iн.
Для ефективного формування нацiонального виховання учнiв початкових класiв є: сприйняття учнями знань про українську культуру; застосування вчителем на уроках народознавства та у позаурочний час емоцiйно-естетичного фону; створення ситуацiй емоцiйного переживання учнями педагогiчних установок на оволодiння нацiональними цiнностями, усвiдомлення знань про нацiональну українську культуру, орiєнтацiя дитини на позитивнi результати дiяльностi щодо засвоєння певних нацiональних цiнностей у родинi та в школi.
Пропонується практикувати проведення виховних годин у формi: зустрiчей з волонтерами, учасниками бойових дiй, майстер-класiв за участю дiтей та батькiв з виготовлення сувенiрiв для бiйцiв Української армiї.
Доцiльно впровадити виховнi проекти: «Рiдний край, де ми, живемо, Україною зовемо», «Я i моя родина», «Моя маленька батькiвщина». Проводити тематичнi виховнi години, бесiди за темами: «Славетнi українцi», « Козацькому роду немає переводу» i iн. Проводити конкурси малюнкiв, оберегiв, органiзувати написання листiв та малюнкiв воїнам АТО.
Акцент у виховнiй роботi перенести на засвоєння учнями народних традицiй, сутностi українських обрядiв, народних свят, легенд, переказiв, звичаїв та iн.
Оскiльки у молодшому вiцi у дiтей домiнує образне мислення, то найбiльш характерними є такi форми дiяльностi:ситуацiйно-рольова гра, сюжетно-рольова гра, гра-драматизацiя, iнсценування, гра-бесiда, гра-мандрiвка, екскурсiя, iгрова вправа, колективне творче панно, бесiда, тематичний зошит, ранок, свято, усний журнал, групова справа, оформлення альбому, уявна подорож, конкурси, iгри, школа ввiчливостi, демонстрацiя, розповiдь, моделювання, вiкторина, екскурсiя, виставка малюнкiв, операцiя-рейд, виставка-ярмарок, перекличка повiдомлень, добродiйна акцiя, хвилини з мистецтвом, година спостереження, година милування, спортивнi змагання, козацькi забави, театральна вистава, ляльковий театр, ведення лiтопису класного колективу, веселi старти, естафети, догляд за рослинами i тваринами.

Українська мова i лiтература

Рiдна мова — найважливiший засiб патрiотичного виховання. Вона була i є важливою сферою впливу на нацiональну свiдомiсть молодi, iдентифiкацiйним кодом нацiї.
Основна мета навчання української мови полягає у формуваннi нацiонально свiдомої, духовно багатої мовної особистостi. Одним iз завдань є формування духовного свiту учнiв, цiлiсних свiтоглядних уявлень.
Велике значення на уроках української мови (особливо в 5–9 класах) має послiдовне й системне вивчення слiв-символiв, у яких закарбовано культурний досвiд минулих поколiнь: лелека, калина, кладка, чорнобривцi, вишиваний рушник i под. Саме вони сприяють формуванню нацiональної картини свiту наших учнiв, закорiнюють новi поколiння в ґрунт духовностi. Збагачення учнiвського словника колоритними фразеологiчними одиницями, що витворенi попереднiми поколiннями, позитивно позначатиметься на розвитковi образного мислення, розумiннi ментальностi свого народу: або пан, або пропав; у степу i хрущ м’ясо; береженого Бог береже, а козака — шабля; де два козаки, там три гетьмани i под. Тому радимо на кожному уроцi збагачувати словник учнiв щонайменше однiєю такою iдiомою. Важливо навчати любовi до рiдної мови не декларацiями, а вишуканими зразками української мови — багатої i гнучкої в передаваннi найтонших вiдчуттiв людини (мова творiв Л. Костенко, В. Симоненка, Є. Гуцала, М. Стельмаха, О. Довженка).
Прiоритетним завданням словесника також має бути руйнування стереотипу неповноцiнностi української мови, який упродовж попереднiх поколiнь з рiзних iдеологiчних причин насаджувався в свiдомостi українцiв. Аби учнi сприймали українську мову як сучасну, європейську, багату, культурну, розвинену, треба широко й системно демонструвати повнокровнiсть i спроможнiсть нашої мови в усiх сферах життя. Для реалiзацiї цього завдання слiд добирати дидактичний матерiал рiзних тематичних груп: мистецтво, дозвiлля, технiка, Інтернет, салон краси, одяг, здоров’я, спорт, наука, кулiнарiя, офiс, транспорт тощо. Використання сучасних текстiв у шкiльних пiдручниках української мови сприяє руйнуванню згаданого вище стереотипу щодо можливостей i спроможностi сучасної української мови. Порушена проблема дуже важлива для формування мовної особистостi, тому доцiльно широко використовувати, крiм класичного, ще й цiкавий дидактичний матерiал iз сучасного життя для опанування мовних явищ.
Метою української лiтератури є виховання нацiонально свiдомого громадянина України, формування й утвердження гуманiстичного свiтогляду особистостi, нацiональних i загальнолюдських цiнностей.
З огляду на нацiонально-патрiотичний аспект у навчаннi української лiтератури зробимо окремi акценти на змiстових i дидактичних складниках.
5–8 класи. Пiд час вивчення мiфiв, легенд, народних переказiв i казок, календарно-обрядових й iсторичних пiсень (фольклорних творiв) варто звертати увагу на те, що їхнi герої — це позитивнi й негативнi моделi наших пращурiв-українцiв: свiтлi персонажi Сварог, Берегиня, Бiлобог протиставляються темним силам Чорнобоговi i ящерам. Розмова про героїчнi вчинки Хмельницького, Морозенка, Кармалюка має формувати чiтке розумiння наступностi поколiнь, вiдгомiн колишнiх перемог у сучасному життi: справжнi герої жили не лише в минулому, вони були в нашiй недавнiй iсторiї, є i серед нас, тобто ми, сучаснi українцi, — нащадки духовно i фiзично сильних людей. Аналiз сюжетiв народних творiв має сприяти формуванню в учнiв морально-етичних цiнностей, усвiдомлення себе як частини великого етносу з величною iсторiєю. Вивчаючи лiтописнi оповiдання в сучасних перекладах В. Близнеця, драматичний твiр О. Олеся «Ярослав Мудрий», обов’язково треба унаочнювати виклад лiтературно-iсторичного матерiалу через демонстрацiю архiтектурних пам’яток, якi є найкращим свiдченням високої обдарованостi наших предкiв: зображення Києво-Печерської лаври, Софiї Київської, Золотих ворiт, пам’ятникiв засновникам Києва, княгинi Ользi, Ярославовi Мудрому i под. Ознайомлюючи учнiв iз життям i творчiстю Т. Шевченка, педагог може розповiдати не лише про важке дитинство поета, а висвiтлювати його талановитiсть, багату фантазiю, творчу уяву (пошуки малим Тарасом стовпiв, що пiдпирають небо; вiдгуки батька про незвичайного сина, багатий свiт українських традицiй i звичаїв, у якому зростав майбутнiй поет), робити акцент на красi українських пейзажiв i споконвiчного прагнення наших пращурiв жити в гармонiї з рiдною природою («Садок вишневий коло хати», «За сонцем хмаронька пливе...»). Розповiдь про життя Лесi Українки та її поезiї («Як дитиною, бувало...», «Давня казка» та iн.) варто робити в позитивiстському ключi: людина — сильна особистiсть; будь-якi труднощi загартовують людину; мужнiсть i оптимiзм завжди перемагають зло й несправедливiсть. Узагалi, бесiди про минуле нашого народу треба проводити в оптимiстичному аспектi, наголошувати на свiтлих сторiнках української iсторiї, а про труднощi варто говорити як про чинники, якi робили нас, українцiв, сильнiшими й досвiдченiшими. Саме такий пiдхiд формуватиме в учнiв любов i повагу до рiдної землi, вироблятиме стiйкий iмунiтет до негативних викликiв сучасного суспiльства. Нi в якому разi не треба применшувати ролi гумористичних творiв у формуваннi сильної особистостi: спiвомовки С. Руданського, гуморески П. Глазового, байки Л. Глiбова мають переконувати учнiв у тому, що вмiти смiятися iз себе — це риса сильної людини, почуття гумору — ознака духовно здорової особистостi як у минулому (гумор козакiв у спiвомовках С. Руданського), так i сьогоднi ( «Тореадори з Васюкiвки» В. Нестайка). Важливим складником нацiонального виховання є культивацiя таких важливих концептiв, як «Україна», «мати», «хата», «лелека», «вишиваний рушник» i под. Саме вони мiцною ниткою духовностi прив’язують людину до свого дому, стежки, до близької чи рiдної людини, а саме на них тримається сучасний свiт iз його труднощами й викликами, саме вони цементують свiдому особистiсть з багатим духовним свiтом. Тому вивчення таких творiв, як «Лебедi материнства» В. Симоненка, «Любiть Україну» В. Сосюри, «Дорогою цiною» М. Коцюбинського має бути не декларативним, а глибоко змiстовним, iз розкриттям символiв, iз застосуванням особистiсно орiєнтованих пiдходiв, iз проекцiями в сучасне життя.
9–11 класи. Починаючи з 9 класу, учнi вивчають системний курс лiтератури за хронологiчним i мистецько-стильовим принципами. Повноцiнно i якiсно виконати це завдання можна лише розглядаючи нашi мистецькi явища в мiжнацiональному й свiтовому контекстах. Саме нацiональна iдентифiкацiя й усвiдомлення себе українцем — представником одного з давнiх i культурних народiв свiту — вiдбувається пiд час вивчення лiтератури бароко, поеми «Енеїда» І. Котляревського, поеми «Гайдамаки» Т. Шевченка, повiстi «Облога Бушi» М. Старицького, новели «Intermezzo» М. Коцюбинського, новели «За мить щастя» О. Гончара, роману «Диво» П. Загребельного.
Глибокий аналiз подiй, учинкiв героїв названих творiв сприятиме формуванню важливого розумiння того, що упродовж iсторiї людства українцi, як i iншi народи, безпосередньо брали участь у виробленнi системи загальнолюдських цiнностей, збагачували свiтову мистецьку скарбницю художнiми шедеврами. Таке розумiння iсторичного процесу гартуватиме гордiсть за свiй народ, а отже, формуватиме патрiотичну особистiсть. З огляду на це вчителi-фiлологи мають на високому професiйному рiвнi переконливо продемонструвати мистецькi переваги кожного художнього твору, якi вивчають у 9–11 класах. Осягнення лiтературної спадщини буде повноцiнним лише за активного навчання, яке можна зреалiзувати через застосування особистiсно орiєнтованого пiдходу в навчаннi, проблемно-пошукового методу, використання проектної технологiї тощо. Словесник має придiляти велику увагу мистецькому контексту (живопис, архiтектура, скульптура, музика) й мiжпредметним зв’язкам (iноземнi мови, зарубiжна лiтература, iсторiя України, всесвiтня iсторiя) з метою успiшної реалiзацiї завдань нацiонального патрiотичного виховання на уроках української лiтератури в старших класах. Як можна повноцiнно осягнути сутнiсть iмпресiонiстичної манери письма (твори М. Коцюбинського, В. Винниченка, Григорiя Косинки, Миколи Хвильового, К. Гамсуна) без аналiзу цiєї стильової течiї в живопису (роботи В. Ван Гога, К. Моне, О. Ренуара, Е. Дега, О. Мурашка). Вивчення художнiх творiв у тiсних зв’язках зi свiтовим мистецтвом i iсторiєю сприятиме усвiдомленню українця як повноцiнної особистостi з багатим духовним свiтом i неповторним колоритом.
Нинi вiдбувається активний процес дослiдження творчостi митцiв, чиї iмена були безпiдставно забутi,визначається їхнє мiсце в лiтературi свого часу i в духовнiй скарбницi сучасностi. У цих дослiдженнях й оцiнцi допомагають нам «Історiя українського письменства» Сергiя Єфремова, «Історiя української лiтератури» Дмитра Чижевського, лiтературознавчi працi Михайла Грушевського, Григорiя Костюка, Михайла Возняка та iнших.
Учитель має продумати систему роботи над формуванням нацiонально-патрiотичної вихованостi учнiв упродовж вивчення поетичних, прозових i драматичних творiв художньої лiтератури.
Створена й апробована система роботи з питань патрiотичного виховання пiд час вивчення творiв Т.Шевченка, Лесi Українки, В. Барки, У. Самчука, Т. Осьмачки, В. Сосюри, О. Гончара,О. Довженка, П. Загребельного, В. Симоненка, Л. Костенко, В. Стуса та iнших письменникiв передбачає виховання любовi до Батькiвщини, рiдної мови, iсторiї та культури, почуття нацiональної самосвiдомостi, господаря власної землi, повагу до славних синiв i дочок України,шанобливе ставлення до культур усiх народiв свiту, вiдповiдальнiсть кожного за долю нацiї.
В основу системи патрiотичного виховання на уроках української лiтератури потрiбно покласти правдиве слово про свiй народ, його споконвiчне прагнення розбудовувати Українську державу. Творчi зусилля кожного вчителя мають бути спрямованi на те, щоб пiдвищити виховний рiвень сучасного уроку та його творчий потенцiал, створити оптимальнi можливостi для розвитку самостiйного творчого мислення учнiв, активiзацiї їхньої пiзнавальної дiяльностi,формування патрiотичних почуттiв пiд час вивчення лiтератури. Тому нацiонально-патрiотичне виховання на уроках лiтератури має здiйснюватися на основi проблемного вивчення художнiх текстiв, де є активна чи пасивна позицiя героїв у ставленнi до проблем нацiонального вiдродження; їхньої системностi, де домiнантою є настанови до нацiонального вiдродження. Якiсна змiна у викладаннi української лiтератури сприятиме становленню i розвитку насамперед нацiонально свiдомої особистостi, бо в почуттях i характерах учнiвської молодi домiнуватиме не космополiтизм, а український патрiотизм, бажання жити i працювати задля розквiту Української держави.
Однiєю iз центральних проблем у творчостi вiтчизняних письменникiв є збереження нацiональних культурних цiнностей Образи рiдного слова, (О. Олесь «О слово рiдне…»), собору (О. Гончар «Собор» ), червоної калини ( В. Стус « Ярiй, душе» ), якi символiзують духовнi набутки народу, порiвняння мови з хлiбом (Л. Костенко «Бiль єдиної зброї»), що пiдносить нацiонально-мовну проблему до рiвня найвищих життєвих проблем, протиставляється картинам нищення культурних надбань українцiв, у вiдтвореннi яких головну роль вiдiграють образи з негативним емоцiйним зарядом: Мина Мазайло,його дружина i дочка, тьотя Мотя ( М. Кулiш «Мина Мазайло»), Володька Лобода (О. Гончар «Собор»), бiла стужа, чорнi води ( В. Стус «Ярiй, душе…»). Цi образи уособлюють тих, хто втiлює в життя антинацiональну полiтику або є прикладом духовної аморфностi. Про таке психологiчне явище, як розбрат мiж рiзними частинами українського народу,нехтування загальнолюдськими та народними морально-етичними нормами, що значно знижувало шанси нацiонального вiдродження України, говоримо при вивченнi оповiдання М. Хвильового «Мати»,роману Ю. Яновського «Вершники» (новела «Подвiйне коло»), вiрша В. Стуса «За лiтописом Самовидця». Засобами лiтератури повиннi формуватися складники патрiотичної вихованостi, якi ґрунтуються на життєвих стереотипах українського народу i узгоджуються з народними уявленнями про високi вимiри морального, етичного, духовного, гуманiстичного, вiдображають нацiональний менталiтет. Щоб художнi твори посiли належне мiсце у формуваннi складникiв вихованостi патрiотичних почуттiв в учнiв, на уроках української лiтератури необхiдно моделювати ситуацiї, якi сприятимуть розумiнню учнями суспiльно-полiтичних явищ, змальованих автором у творi,проводити аналогiї iз сучаснiстю; через мистецтво слова пробуджувати нацiональну свiдомiсть.

Зарубiжна лiтература

У програмi iз зарубiжної лiтератури збережено її європейський та український вектори. Це чiтко прослiдковується в її культурологiчнiй, компаративнiй лiнiях.
Одним iз завдань зарубiжної лiтератури виховання любовi до української мови i лiтератури як органiчної частки свiтової культури, прагнення до збереження рiдної мови нацiональних традицiй i цiнностей.
Пiд час читання творiв зарубiжних поетiв в українських перекладах необхiдно звертати увагу учнiв на майстернiсть художнiх перекладiв, барви української мови, розповiдаючи про нацiональнi традицiї, образи, звичаї українського народу, що знайшли вiдбиток у творах, наприклад: повiстi М. Гоголя «Нiч перед Рiздвом» чи повiстi В. Короленка «Слiпий музикант».
Крiм того, важливо акцентувати увагу на ролi України в життi i творчостi митцiв зарубiжної лiтератури: А. Чехова, В. Короленка, А. Мiцкевича, М. Булгакова, Шолом-Алейхема, О. Бальзака, Дж. Олдрiджа тощо. Вчитель має показати учням особливостi втiлення української теми в їхнiх творах. Інформувати про лiтературнi музеї України та iнших країн, здобутки українських письменникiв та перекладачiв творiв зарубiжних авторiв, багатство української мови й лiтератури на тлi свiтової культури. При цьому ефективною буде дослiдницька робота учнiв, використання методу проектiв.
Це сприятиме нацiональнiй самоiдентифiкацiї учнiв, усвiдомленню ними нацiональних цiнностей та необхiдностi їх збереження в умовах глобалiзацiї свiту.

Іноземнi мови

Комунiкативна спрямованiсть iноземних мов надає вчителю широкi можливостi у вихованнi громадянської позицiї, патрiотизму, високих моральних якостей особистостi. На особистiсному рiвнi патрiотизм виступає як важлива стiйка характеристика людини, що виражається в її свiтоглядi, моральних iдеалах, нормах поведiнки. Розвиток патрiотичних якостей учня засобами iноземної мови враховує особливостi вiкового перiоду i передбачає рiзнi його етапи. Початкова школа. Патрiотизм зароджується разом iз формуванням родинних почуттiв до своєї сiм’ї; матерi, батька, бабусi, дiдуся, родичiв.
Провiдною темою у вивченнi iноземної мови у початковiй школi є, безумовно, тема «Сiм’я», упродовж якої учнi розповiдають про своїх найближчих людей i родинне коло. Пiд час вивчення матерiалу з теми «Свята i традицiї», молодших школярiв слiд ознайомити з елементами культури країни, мова якої вивчається. Знання, якi учнi отримують на уроках iноземної мови мають подаватися через призму знань, сформованих в процесi оволодiння рiдною культурою. Тому, знайомлячись iз святковими традицiями зарубiжних ровесникiв, необхiдно обговорити сiмейнi традицiї, традицiї святкування у власнiй родинi та у дитячому колективi, в якому перебувають дiти.
При вивченнi теми «Помешкання» (4 клас) — звернути увагу учнiв на будинки в українському стилi сiльської мiсцевостi, що викликає почуття трепетної поваги до домiвок батькiв i дiдiв. При вивченнi теми «Погода» учням можна дати завдання намалювати карту України i порiвняти погоду з мовою країни, яка вивчається.
Основна школа. Це час для виховання любовi до своєї малої батькiвщини — села, мiста, учнiвського колективу, мiсцевих традицiй, до iсторiї.
В основнiй школi учнi досягають такого рiвня володiння мовою, при якому стає можливим дiалог iз зарубiжними ровесниками засобами iнтернету чи проектної дiяльностi, в ходi яких вiдбувається самоiдентифiкацiя маленького українця. Матерiал навчально-методичного забезпечення сприяє розумiнню важливостi розвитку умiння спiвпрацювати i контактувати iз представниками iнших країн. В основнiй школi вiдбувається формування навичок та умiнь школярiв розповiдати про своїх друзiв, рiдне мiсто, село, країну, нацiональнi свята, столицю своєї Батькiвщини, надавати iнформацiю про основнi пам’ятки культури, особливостi вiтчизняної шкiльної освiти тощо. Широко застосовуються драматизацiї, пошуково-iгровi завдання, вiкторини, конкурси тощо.
Для учнiв середньої школи завдання стають складнiшими i вiдповiдi на питання, вимагають певної аргументацiї. Тому при вивченнi теми «Подорож» учням можна запропонувати екскурсiї у фортецю Хотин, Подорож у Карпати. При вивченнi теми «Україна» учнi повиннi презентувати столицю з метою заохотити iноземних туристiв приїхати у Київ. У цьому ж роздiлi учнi вивчають матерiал про Україну та її iсторичнi i пам’ятнi мiсця, описують свiтлини мальовничих куточкiв нашої Батькiвщини. Виховують почуття патрiотизму i матерiали про народнi свята (Рiздво в Українi, колядки, щедрiвки, фото з державною символiкою пiд час святкування Дня Незалежностi 24 серпня).
У 6-му класi слiд звернути увагу на розповiдi про вiдомих сучасних українських спiвакiв (Руслана, Олег Скрипка, Славко Вакарчук); на особливостi вiдпочинку у Карпатах i на Пiвднi України; на тему мiсто: Київ, вулиця Грушевського, Європейська площа, Володимирська Гiрка, легенда про заснування м. Києва, карта столицi України.
У 7 класi варто бiльш широко висвiтлити теми: «Подорож»: дiалоги про Україну; «Дозвiлля»; «Туризм» додати тексти про переваги зеленого туризму у регiонi Карпат додати текст про нацiональнi парки України.
У 8 класi у темi «Мiсто»: учням варто запропонувати розповiдь про 7 чудес України та проаналiзувати фото Кам’янець-Подiльського чи фортецi Хотин; розповiсти про народнi звичаї та традицiї, характернi для певного регiону; бажано органiзувати дискусiйний клуб на тему «що ви можете запропонувати мiсцевiй владi, щоб вiдродити древнi традицiї наших предкiв, символи України».
Старша школа. Це час на формування власне патрiотизму, виховання любовi до України як своєї Батькiвщини. Розвиток умiння презентувати свою країну у свiтi, культуру i побут свого народу, святковi обряди i культурнi цiнностi, нацiональнi особливостi та реалiї життя в спiлкуваннi iз зарубiжними ровесниками та гостями набуваються засобами активiзацiї отриманих у попереднi роки навичок та умiнь за допомогою рольових iгор, творчих проектiв, органiзацiї молодiжних конференцiй, змагань, культурних заходiв i т.п. У навчально-методичному забезпеченнi з iноземної мови для цього етапу є чимало культуро-країнознавчого матерiалу та завдань, що передбачають використання iнтерактивних технологiй, нацiлених на практичне застосування українознавчої iнформацiї, на проведення соцiокультурних паралелей, на виховання вiдчуття себе майбутнiми громадянами своєї країни, рiвноправними партнерами iнших європейських країн, покликаних розвивати свою Батькiвщину i збагачувати скарбницю свiтової цивiлiзацiї.

Мови i лiтератури нацiональних меншин

На сучасному етапi становлення української державностi побудова нового громадянського суспiльства та його iнтеграцiя в європейське i свiтове спiвтовариство є прiоритетними завданнями України. Становлення українського народу як єдиної полiтичної нацiї має стати об’єднуючою iдеєю формування сучасної багатонацiональної полiкультурної держави, в якiй тiсно переплетенi культури багатьох народiв, їх мови, традицiї та звичаї.
Життєвi реалiї акцентують увагу на принципах рiвноправного спiвiснування рiзних форм культурного життя нацiональних меншин України, на загальнолюдських цiнностях, що виховують у суспiльствi толерантнiсть, повагу до iнших поглядiв, культур, релiгiй, умiння спiлкуватися й адаптуватися в полiкультурному середовищi. Саме тому сьогоднi набувають особливої гостроти та надзвичайної важливостi питання надання широких можливостей представникам усiх етносiв для пiзнання своєї iсторiї, традицiй, мови, культури, формування власної нацiональної гiдностi. І через пiзнання власної iсторико-культурної спадщини — здатнiсть пiзнати глибиннiсть взаємозв’язкiв кожного з них з українською нацiєю, її державою, переконатися, що саме українська незалежна, суверенна держава охороняє нацiональнi права всiх її громадян.
Сучасна освiта потребує зростання ролi вчителя мови та лiтератури як посередника мiж культурами рiзних етносiв, якi населяють Україну, його активнiй участi у формуваннi культури мiжнацiонального спiлкування та розвитку нацiональної самосвiдомостi, у вiдродженнi принципiв патрiотичного виховання.
Патрiотизм на даний час є нагальною потребою i держави, якiй необхiдно, щоб усi дiти стали нацiонально свiдомими громадянами — патрiотами, здатними забезпечити країнi гiдне мiсце в цивiлiзованому свiтi; i особистостi, яка своєю дiяльнiстю, любов’ю до Батькiвщини прагне досягти взаємностi з метою створення умов для вiльного саморозвитку i збереження iндивiдуальностi; i суспiльства, яке зацiкавлене в тому, щоб розвиток особистостi та становлення її патрiотичної самосвiдомостi здiйснювався на моральнiй основi.
Особливiстю вивчення мов i лiтератур нацiональних меншин України має стати велика увага вихованню патрiотизму, критерiями якого є любов, вiрнiсть i служiння Батькiвщинi, турбота про забезпечення цiлiсностi i суверенiтету України, пiклування про її постiйний розвиток на шляху демократичного нацiонального вiдродження, сприяння гармонiзацiї державних, суспiльних та особистiсних iнтересiв у повсякденному життi. У випадку загрози нацiональнiй безпецi патрiотизм проявляється у готовностi служити Українi, встати на її захист; у визнаннi прiоритету суспiльних i державних iнтересiв над особистими.
У цьому сенсi мови i лiтератури нацiональних меншин як навчальнi предмети мають надзвичайно високу цiннiсть у прищепленнi почуття любовi до державної та рiдної мов, осмислення загальнолюдських цiнностей, виховання особистостi з високим почуттям патрiотизму.
Для досягнення цих цiлей при вивчення мов нацiональних меншин можна використовувати такий роздiл у навчальних програмах, як «Загальнi вiдомостi про мову» та в якостi дидактичних матерiалiв вправи та завдання, в основу яких покладаються тексти, якi вiдповiдно до нової Концепцiї… мають бути спрямованi на повагу до нацiональних символiв (Герба, Прапора, Гiмну України); до прав людини; толерантне ставлення до цiнностей i переконань представникiв iншої культури, а також до регiональних та нацiонально-мовних особливостей; до рiвностi усiх перед законом; готовностi захищати суверенiтет i територiальну цiлiснiсть України, а також виховання любовi до державної та рiдної мов, що є одним iз проявiв патрiотизму.
Робота над формуванням патрiотизму проводиться у кожному класi, однак обсяг роботи має бути рiзним та залежитиме вiд загальної пiдготовки учнiв, специфiки програмного матерiалу з мови та мiжпредметних її зв’язкiв з iншими шкiльними предметами. Так, якщо на першому уроцi в 5 класi ми говоримо про мову як найважливiший засiб спiлкування, про те, як з’явилася мова, якi умови цьому сприяли, то в 9 класi ця розмова має бути щодо ролi тiєї чи iншої мови (полiтичної, наукової, культурно-iсторичної, лiнгвiстичної).
Виховання громадянськостi й патрiотизму виявляється через любов до своєї країни, вiдданiсть їй, в усвiдомленому бажаннi та готовностi стати на захист Вiтчизни за прикладом своїх предкiв. Гарною пiдмогою в цьому є правильний пiдбiр дидактичного матерiалу. У процесi проведення навчальних диктантiв, переказiв можна запропонувати учням визначити основну думку тексту, акцентувати увагу на тих думках, почуттях, якi формують патрiотизм i громадянськiсть.
Велике виховне значення мають прислiв’я, якi можна використовувати при вивченнi рiзних тем у процесi всього навчання мовам, наприклад: «Тире мiж пiдметом i присудком», «Прикметники повнi i короткi», «Ступенi порiвняння прикметникiв» та iнше.
Любов до своєї Батькiвщини виявляється i в дотриманнi норм усної та письмової мови, а також у загальнiй культурi, одним з аспектiв якої є мовна культура особистостi — дотримання етичних i комунiкативних норм. На розвиток навичок культури спiлкування необхiдно використовувати спецiальнi вправи, вмiщенi у всiх роздiлах пiдручникiв з мов нацiональних меншин, або розробляти вiдповiднi завдання.
Любов до рiдної природи — один iз проявiв любовi до Батькiвщини, i виховання його багато в чому залежить вiд вчителя, тому що саме вiн знайомить дiтей з поетичним образом Батькiвщини. Виховуючи у дiтей любов до природи, ми маємо звертатися до текстiв письменникiв, поетiв, якi створили або створюють незабутнi картини рiдних лiсiв, полiв, морiв i гiр. У вправах пiдручникiв багато текстiв — описiв природи класикiв лiтератури, систематична робота з такими зразками дозволяє перейти до складання власних творiв на рiзнi теми, наприклад: «Улюблений куточок природи», «Моє рiдне мiсто», «Вулиця мого дитинства» та iн.
Велике виховне значення має робота зi словниками. Учнi можуть виконувати самi рiзнi завдання, наприклад: Прочитайте в «Шкiльному тлумачному словнику» i «Словнику iноземних слiв» словниковi статтi, присвяченi слова «патрiот, патрiотизм»; напишiть роздум на тему «Що значить — бути патрiотом»; прочитайте в словнику словниковi статтi, присвяченi словам «батькiвщина», «герой», «героїзм», «вiдвага», «доблесть», «мужнiсть» тощо.
Шкiльний курс лiтератури в загальноосвiтнiх навчальних закладах з навчанням мовами нацiональних меншин займає особливе мiсце в навчально-виховному процесi як одне з найбагатших джерел духовних, морально-естетичних, етичних i культурно-iсторичних цiнностей.
Враховуючи, що iнтегрованi курси «Лiтература» вивчаються паралельно з українською лiтературою, особлива увага пiд час навчання має бути придiлена взаємодiї рiзних культур. Тому доцiльно у доступнiй для учнiв формi розкривати контактнi, типологiчнi та генетичнi мiжлiтературнi зв’язки, виявляти роль українських письменникiв i перекладачiв у творчостi майстрiв iнших народiв.
Лiтература будь-якого народу мiстить багатющий матерiал для виховання в дусi дружби, взаєморозумiння, працьовитостi, патрiотизму.
Цiй метi служать прислiв’я, приказки, загадки, пiснi, билини, в яких особливо знаходить вiдображення народних iдеалiв — патрiотизму, розуму, винахiдливостi.
Пiд час розгляду програмових творiв слiд пiдкреслювати також взаємозв’язки лiтератури з iншими видами мистецтв, зважаючи, що лiтературний текст як факт мистецтва вiдображає ознаки конкретної культурної епохи, її фiлософськi концепцiї. Формуванню патрiотичних якостей особистостi може сприяти виконання на уроках таких творчих завдань: намалювати iлюстрацiю до iсторичної подiї, скласти кросворд, озвучити дiалог iсторичних дiячiв, дати характеристику iсторичного героя, усне малювання, використання музичних фрагментiв, елементiв театралiзацiї, що дозволить створити особливий емоцiйний настрiй уроку.
Великi можливостi належать використанню проблемного методу вивчення лiтератури, що має базуватися на основi взаємодiї, дiалогу, в ходi якого учнi вчаться критично мислити, вирiшувати складнi проблеми на основi аналiзу обставин i вiдповiдної iнформацiї, виказувати особистiснi думки, приймати рiшення, брати участь в дискусiях, спiлкуватися з iншими людьми. Такий метод призводить до того, що учнi з зацiкавленiстю опановують навички спiлкування, якi дозволять їм в майбутньому аргументовано вiдстоювати свою точку зору та вмiти погоджуватися з переконливими доказами iнших. Цей пiдхiд стимулює активну дiяльнiсть учнiв у процесi навчального заняття, змушує їх робити свiдомий вибiр у визначеннi своєї громадянської позицiї.
Особливе мiсце на уроках лiтератури має займати робота з iсторичними лiтературними документами, на яких учнi вчаться порiвнювати, зiставляти, аналiзувати. Така робота навчить самостiйно здобувати знання, на основi яких формуються певнi переконання та особистiсна система цiнностей.
Пiдготовлене виразне читання, подальший аналiз i осмислене читання напам’ять вiршiв про Батькiвщину, рiдний край, природу дають можливiсть навчитися вiдчувати душевний настрiй поета через його опис картин природи i передати своє сприйняття i ставлення до навколишнього свiту.
Вивчення лiтературних творiв на тлi широкого культурологiчного контексту сприятиме осмисленню фундаментальних цiнностей культури та формуванню патрiотичний якостей нашої молодi.

Історiя

Як писав Олександр Довженко: «Народ, що не знає своєї iсторiї, є народ слiпцiв». І такий народ завжди будуть зневажати й поневолювати. Українська держава зможе розвиватися лише знаючи своє минуле, i пам’ятати, що саме iсторична свiдомiсть є вищою духовною цiннiстю будь-якої нацiї.
У духовному i полiтичному життi кожного народу є подiї й роки, якi назавжди входять в його iсторiю, свiдомiсть, визначають характер буття, мiсце i роль у свiтових цивiлiзацiйних процесах. В iсторiї України чимало подiй, що перед усiм свiтом засвiдчили прагнення українського народу до вiльного, щасливого, заможного життя. Як свiдчить iсторiя, iз тисяч народiв i народностей свiту лише 200 виросли в нацiї — створили свої держави й домоглися визнання свiтової спiльноти, серед них — Україна.
На уроках iсторiї закладаються пiдвалини iсторичних уявлень майбутнiх громадян про давнє минуле власне українського народу, його мови, культури, ментальних рис характеру, державно-полiтичного життя, як невiд’ємної складової формування європейської цивiлiзацiї. Тут учнi мають отримати базовi науковi знання, що слугуватимуть фундаментом формування їх iсторичної свiдомостi, патрiотизму. Український патрiотизм — явище, яке вiдображає все незаперечно цiнне в iсторiї української державностi, визнає природну закономiрнiсть довготривалого iсторичного розвитку української нацiї, народу аж до створення своєї державностi.
Пiд час урокiв iсторiї вчитель має донести до учнiв iдею української державностi як консолiдуючого чинника розвитку суспiльства й нацiї в цiлому. Історiя Руси-України, Литовсько-Руська держава, Запорозька Сiч, Гетьманщина, УНР, ЗУНР — яскравий приклад тривалих державницьких традицiй України. Висвiтлюючи теми, пов’язанi з вiдновленням iсторичної пам’ятi про них, особливого наголосу потребують порiвняльно-iсторичнi вiдомостi про переривання державностi в iнших європейських країнах, якi на сьогоднi є потужними європейськими нацiями, а також на iсторичнi обставини, якi призводять до переривання державностi. Система патрiотичного виховання передбачає формування iсторичної свiдомостi молодого поколiння українцiв, що базується на вивченнi iсторiї боротьби українського народу за державну незалежнiсть протягом свого iсторичного шляху, особливо у ХХ–ХХІ столiттях. Існування України сьогоднi — це результат тисячолiтньої боротьби українського народу за право мати свою нацiональну державу, яка повинна стати запорукою успiшного культурного i полiтичного розвитку суспiльства.
Вивчаючи славнi сторiнки iсторiї варто звертати увагу на те велике i свiтле, яке пiдносить наш народ до вершин цивiлiзацiї, визначає його заслуги перед людством. Адже українцi — єдина в свiтi козацька нацiя. Козацтво було дисциплiнованою органiзацiєю самого українського народу, споконвiчною формою його самоорганiзацiї i самозахисту в лихолiття на засадах стародавнього звичаю — Волi. У козацькi часи нашому народовi були притаманними високий рiвень шляхетностi, моральностi, духовностi, доблестi i звитяги, знання i бездоганне дотримання нацiональних традицiй i звичаїв. А Запорозька Сiч була i залишається нинi синонiмом свободи, незалежностi, людської й нацiональної гiдностi.
У старших класах необхiдно акцентувати увагу на патрiотизмi i моральностi дiячiв визвольного руху, показати витоки цього патрiотизму. Так символом патрiотизму i жертовностi у боротьбi за незалежну Україну став подвиг героїв Крут, боротьба за волю України повстанцiв Холодного Яру, дiяльнiсть Української Повстанської Армiї, спротив дисидентiв тоталiтарнiй системi тощо. Цi та iншi теми є надзвичайно емоцiйними, хвилюючими i дають невичерпнi можливостi для розкриття такої людської якостi, як самопожертва в iм’я нацiї та держави. Проголошення Акту незалежностi України вiдкрило нову сторiнку в iсторiї України.
Історiя України — це не тiльки подiї, а й iсторичнi постатi. На прикладах життя, дiяльностi i боротьби за державу українських князiв, козацтва, видатних гетьманiв Б. Хмельницького, І. Мазепи, П. Орлика; всього українського народу та його видатних представникiв — Т. Шевченка, В. Винниченка, М. Мiхновського, М. Грушевського, С. Петлюри, С. Бандери та багатьох iнших, вчитель має продемонструвати нацiональну гiднiсть нашого народу, його прагнення мати власну державу.
На всiх етапах становлення український народ демонстрував високий нацiональний дух i прагнення жити вiльно i незалежно, у мирi та злагодi з iншими народами.
Особливими мають стати уроки, присвяченi революцiйним змiнам, що вiдбулись у листопадi 2013 — березнi 2014 р.р., що продемонстрували готовнiсть молодого поколiння вiдстоювати нацiональнi цiнностi, українську державнiсть, орiєнтацiю на фундаментальнi орiєнтири свiтової цивiлiзацiї. Вчитель має довести учням, що завдяки базовим цивiлiзацiйним цiнностям вдалося розмежувати свiт диктаторських цiнностей євразiйства i загальнолюдських цiнностей Європи.
Подiї, якi пережив народ України упродовж 2013–2014 рр. ще раз засвiдчили, що проголошена у 1991р. державна незалежнiсть потребує постiйного захисту, глибокого розумiння та оцiнки того, що вiдбувається навколо нас. Саме тому на уроках, присвячених сьогоденню, особлива увага придiляється ролi учасникам бойових дiй на Сходi України та волонтерам.
Вчителi мають ґрунтовно опрацювати термiни «патрiотизм», «нацiя», їх розумiння учнями. Необхiдно акцентувати увагу на тому, що патрiотизм в нинiшнiй час проявляється не лише в безпосереднiй борнi на Сходi iз зовнiшнiм ворогом, не тiльки в надзвичайних ситуацiях, але є звичайним станом повсякденного життя людини.
На уроках iсторiї вiдбувається виховання громадянської свiдомостi, гiдностi та честi в гармонiйному поєднаннi нацiональних i загальнолюдських цiнностей, утвердження iдеалiв гуманiзму, демократiї, добра й справедливостi. Вчитель має домогтися усвiдомлення учнями спiльностi iнтересiв усiх етносiв українського народу в розбудовi України, формування мiжнацiональної толерантностi, необхiдностi розвитку духовної, фiзичної досконалостi, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологiчної культури тощо.
При цьому одним iз завдань учителя є максимальне використання потенцiалу творчих здiбностей та обдарувань учнiв. Інтелектуальнi iгри, дискусiї, диспути, прес-конференцiї, засiдання «круглого столу», тематичнi дiалоги, дiловi iгри та iншi iнтерактивнi форми роботи емоцiйно збагатять уроки. Рекомендується широко використовувати документи, спогади, кiно- i фотоматерiали, звукозаписи, художнi твори, якi допоможуть створити на уроках вiдповiдну емоцiйну атмосферу, пiдсилять виховний вплив навчального матерiалу.

Математика

Формування в учнiв цiннiсного ставлення до суспiльства, держави та до самої себе, вiдчуття своєї належностi до України, усвiдомлення єдностi власної долi з долею своєї країни, активної за формою та моральної за змiстом життєвої позицiї є головною домiнантою нацiонально-патрiотичного виховання учнiв в процесi шкiльного навчання, у тому числi, навчання математики. Важливою складовою виховання є прищеплення шанобливого ставлення до Збройних сил України, пiдготовка до оволодiння вiйськовими професiями, мотивацiя учнiв до вiйськової служби.
Виховання в школярiв почуття патрiотизму слiд здiйснювати на уроках математики, вiддаючи перевагу окремим аспектам цiєї роботи вiдповiдно до вiкових особливостей учнiв.
Зокрема, у 5–6 класах доцiльно надавати прiоритет вихованню в учнiв любовi до України, її природи, рiдного дому, школи, рiдної мови, шляхом складання самими учнями (або за допомогою вчителя) i розв’язування задач, в яких мова йде про їх рiдний край. Це задачi, що мiстять iсторичнi данi, вiдомостi про тваринний та рослинний свiт регiону, в якому проживають школярi тощо. Пiд час розв’язування задач доречно пропонувати учням коментувати виконання дiй. Це сприятиме розвитковi усного мовлення, формуванню у школярiв вмiнь правильно i грамотно висловлювати свої думки українською мовою. З цього погляду корисними також будуть такi завдання, як наприклад, «Прочитай», «Сформулюй», «Провiдмiняй: а) сорок два мiльйони; б) двадцять дев’ять тисяч».
У 7–9 класах можливо розширити знання учнiв про культуру українського народу за допомогою рiзних українських орнаментiв (вишиванок) в процесi вивчення геометричних перетворень. Бажано звернути увагу учнiв на те, що багато орнаментiв лише на перший погляд видаються симетричними або утвореними шляхом паралельного перенесення. Насправдi ж створення орнаментiв людиною є процесом творчим, не завжди пiдпорядкованим математичним законам (на вiдмiну вiд машинного орнаментування).
У процесi навчання слiд звертати увагу учнiв на прiзвища українських математикiв, на їхнiй внесок у розвиток математичної науки. Одне з таких прiзвищ — М. П. Кравчук, на пам’ятнику якого написано: «Моя любов — Україна i математика». М. П. Кравчук — академiк Всеукраїнської Академiї Наук, якого 1938 року безпiдставно репресували i заслали на Колиму, де вiн загинув. Суттєву допомогу вчителю нададуть вiдповiднi матерiали, вмiщенi в українських шкiльних пiдручниках з математики.
Широкi можливостi щодо виховання почуття патрiотизму створюються при проведеннi тематичних позакласних заходiв, присвячених українським математикам: математичнi вечори, вiкторини, конференцiї, диспути, дискусiї чи змагання тощо. На таких заходах можна розповiсти учням про життя, дiяльнiсть та здобутки видатних українцiв, запропонувати розв’язати кiлька задач, складених ними.
У 10–11 класах серед основних виховних завдань є прищеплення любовi до Батькiвщини, вiдданостi своєму народу, гордостi за його культурнi надбання, вболiвання за його долю. Важливо продовжити ознайомлення учнiв з iменами та бiографiями видатних українських математикiв. Наприклад, розповiсти учням про творця одного з важливiших методiв iнтегрування — М. Остроградського (народився i похований на ПолтавщинI).
Учнiв основної та старшої школи варто також залучати до проектної дiяльностi, пов’язаної з вивченням дiяльностi вiдомих українських математикiв. Наприклад, учням можна запропонувати такi теми для розроблення проектiв: «Премiї НАН України iменi видатних українських учених», «Пам’ятники українським математикам», «Збiрник українських iсторичних задач» та iн.

Інформатика

Зорiєнтованiсть навчання iнформатики на формування готовностi учнiв до життя i продуктивної дiяльностi в умовах iнформатизованого суспiльства майбутнього має визначати не тiльки його змiст, а й свiтоглядну спрямованiсть.
Зважаючи на природну зацiкавленiсть учнiв новими iнформацiйними технологiями, використання яких їм доводиться бачити у повсякденному життi, у засобах масової iнформацiї, кiно — та вiдеофiльмах, реалiзацiя завдань, якi поставлено перед курсом, на перший погляд не здається надто важкою. З iншого боку, окрiм основних результатiв навчання слiд обов’язково планувати i додатковi, а надто — реалiзацiю виховних впливiв як процесу навчання, так i навчального матерiалу.
Виховання нацiональної самосвiдомостi при навчаннi iнформатики, як i навчаннi iнших навчальних предметiв природничого та математичного спрямування, може здiйснюватись рiзними шляхами, з використанням рiзних методiв та форм навчально-виховного процесу. Виховнi впливи повиннi реалiзуватись iз максимально можливим використанням мимовiльної уваги та мимовiльного запам’ятовування, бути органiчно пов’язанi як iз змiстом навчального предмету, так i з повсякденним життям.
На прикладi досягнень українських вчених при розробцi електронної обчислювальної технiки, лiтакобудування, суднобудування, а також машинобудування учням має бути показано, що на певних iсторичних етапах вiтчизняна наука та iндустрiя були на найвищих позицiях, на свiтовому рiвнi. Тому цiлком доцiльним для здiйснення виховного впливу на учнiв при вивченнi iнформатики є формування емоцiйного вiдношення до навчального матерiалу з боку учнiв.
Можна визначити такi основнi шляхи здiйснення виховних впливiв при навчаннi iнформатики.
1. Добiр фактичного матерiалу виховної спрямованостi, який використовується на уроках. Таким матерiалом можуть бути як iсторичнi факти, що свiдчать про прiоритет вiтчизняної науки на певних напрямках; так i приклади iз повсякденного життя, якi використовуються при поясненнi певних понять.
2. Персонiфiкацiя досвiду застосування засобiв обчислювальної технiки, яка полягає у використаннi посилань на вiдомих учням людей, посиланням на знайомi учням iз життєвого досвiду (безпосередньо власного, або опосередкованого) ситуацiї.
3. Формулювання навчальних задач у сюжетнiй формi, з використанням матерiалiв (ситуацiй, сюжетiв тощо) виховного спрямування.
4. Використання методу проектiв iз обранням тем, спрямованих на поглиблене вивчення питань, пов’язаних з iсторiєю розвитку обчислювальної технiки в Українi, iсторiєю, географiєю, економiкою рiдного краю, екологiєю тощо.
Фактичним матерiалом виховного спрямування можуть бути, наприклад, параметри та дати розробки вiтчизняної технiки, данi про виробничi галузi України, геополiтичнi об’єкти. На уроках iнформатики можливе використання фактичного матерiалу, спрямованого на патрiотичне виховання, не тiльки з iсторiї розвитку iнформатики в Українi та про внесок вiтчизняних учених у розвиток свiтової науки. Фактичний матерiал з iнших галузей науки i технiки, навiть лiтератури та мистецтва може бути використаний на уроках iнформатики. Такий матерiал доцiльно використовувати як набори даних, описи реальних об’єктiв при вивченнi тем, пов’язаних з побудовою моделей, формуванню та аналiзу баз даних, роботи з електронними таблицями — практично для кожної з тем шкiльного курсу iнформатики можна пiдiбрати вiдповiдне фактичне наповнення, орiєнтоване на виховання нацiональної самосвiдомостi.
Правильне подання фактичного матерiалу полягає у поступовому пiдведеннi учня до висновкiв, запланованих як цiлi навчання (основнi та побiчнi, у т. ч. — виховання нацiональної самосвiдомостI).

Географiя

Шкiльна географiя вiдiграє значну роль у вихованнi патрiотизму пiдростаючого поколiння. Патрiотичне виховання — виховання засобами шкiльної географiї людини-громадянина, людини-патрiота, основними рисами якої є нацiональна самосвiдомiсть, почуття любовi до своєї Батькiвщини, шанобливе ставлення до народних традицiй, звичаїв, обрядiв, як ланки, що визначає духовну єднiсть поколiнь, почуття громадянської й соцiальної вiдповiдальностi, бажання полiпшити умови життя в рiднiй мiсцевостi. Шляхами реалiзацiї завдань патрiотичного виховання в процесi навчання географiї мають стати:
1. Вiдбiр змiсту навчального матерiалу й посилення його українознавчої спрямованостi. Так, характеризуючи окремi територiї свiту, доречно ознайомлювати учнiв iз внеском українських учених у їх вивчення й освоєння (наприклад, пiд час вивчення теми «Вiдкриття й освоєння Африки» в курсi «Географiя материкiв i океанiв» учитель може бiльш докладно зупинитися на дослiдженнях територiї цього материка українським мандрiвником i дипломатом Єгором Ковалевським).
2. Реалiзацiя принципу нацiональної спрямованостi шкiльної географiї, який передбачає формування в учнiв нацiональної свiдомостi, прищеплення шанобливого ставлення до традицiй i звичаїв українського народу щодо вшанування й збереження природи краю, пiдтримання таких важливих рис української нацiї, як чуйнiсть, працелюбнiсть i милосердя, що має знайти своє вираження в широкому й активному залученнi в процес вивчення географiї здобуткiв усної народної творчостi (прислiв’їв, приказок, прикмет, загадок про природнi об’єкти та явища), елементiв календарної обрядовостi, землеробської культури, використаннi народних традицiй поведiнки в природi, шанобливого ставлення до неї (наприклад, українське народне прислiв’я: «Багато снiгу — багато хлiба»).
3. Максимальне використання виховного потенцiалу шкiльного краєзнавства. Реалiзацiя цього завдання може вiдбуватися шляхом практичного вивчення особливостей природи, господарства й населення рiдного краю в процесi органiзацiї активних форм навчальної дiяльностi учнiв (практичних робiт на мiсцевостi, екскурсiй, експедицiй, дослiдницьких проектiв та iн.); конкретизацiї теоретичних географiчних знань прикладами своєї мiсцевостi; орiєнтацiї учнiв на дослiдну, суспiльно корисну дiяльнiсть у рiдному краї за умов її iнтеграцiї з наукою i мiсцевим виробництвом (наприклад, у темах з географiї свого регiону в 8–9 класах та пiд час вивчення курсiв за вибором «Географiя рiдного краю»).
4. Формування в учнiв уявлень про досягнення України в галузi науки, технiки, культури. Цей напрям виховної роботи пропонуємо реалiзовувати в процесi знайомства учнiв зi значущими результатами дiяльностi видатних вiтчизняних дослiдникiв, державних дiячiв, представникiв громадських органiзацiй; висвiтлення iнновацiйних проектiв у рамках мiжнародного спiвробiтництва. (наприклад, М. Миклухо-Маклая, П. Чубинського, С. Рудницького, А. Синявського, О. Маринича та iн.)
Особливо велика роль у вихованнi в учнiв патрiотизму, гордостi за свою Батькiвщину, почуттiв поваги до iнших народiв, рiзних країн належить фiзичнiй i економiчнiй географiї. Кожна тема, кожний урок мiстять полiтико-виховну iнформацiю, усвiдомлене сприйняття якої учнями сприяє переконаностi — кращого мiсця, нiж рiдний дiм немає у цiлому свiтi. Патрiотичному вихованню сприяє весь процес навчання географiї, адже цей предмет має виключно широкi можливостi для органiзацiї патрiотичного виховання.
Зокрема, на уроках у 8-му i 9-му класах пiд час вивчення матерiалу про природу та господарство України вiдбувається формування почуття приналежностi до великого українського народу, яким ми є; гордостi i любовi до нашої культури i традицiй.
У процесi проведення позакласної роботи (екскурсiї, походи, подорожI) юнi туристи-краєзнавцi продовжують вивчення, й дослiдження рiдного краю. Вони розширюють свiй свiтогляд, закрiплюють i поглиблюють знання, здобутi на уроках географiї, формують високi моральнi якостi громадянина України. Тут з’являється ще бiльша можливiсть ознайомити дiтей з iсторiєю Батькiвщини, її природними багатствами, народними звичаями, традицiями.
Для реалiзацiї поставлених завдань учителям географiї пропонуємо органiзувати у своїх загальноосвiтнiх навчальних закладах наступнi заходи:
- запровадження нагород для учнiв ЗНЗ iз числа переможцiв олiмпiад, конкурсiв в системi МАН та iн. у номiнацiях: кращий знавець географiї України та кращий краєзнавець на рiвнi навчального закладу, населеного пункту або району, областi, України; вiдзнаку назвати iм. П. Чубинського.
- у ЗНЗ здiйснити дворiчне планування тижня географiї з обов’язковими акцентами: на патрiотичну складову навчання географiї, краєзнавчу складову навчання географiї, поширення культури українського народу, поширення культури нацiональних меншин нашої країни у контекстi єдностi України;
- проведення заходiв присвячених вiтчизняним географам, економiстам, вiдомим мандрiвникам та природодослiдникам, як минулого, так i сьогодення;
- посилення роботи з географiчного краєзнавства, зокрема, створення краєзнавчої кiмнати-музею при школi;
- участь у всеукраїнських iсторико-етнографiчних та еколого-географiчних експедицiях, якi проводяться в рамках руху учнiвської та студентської молодi України за збереження i примноження традицiй, звичаїв, обрядiв народу, зокрема «Моя земля — земля моїх батькiв»;
- органiзацiя екскурсiйних подорожей, туристичних походiв iсторичними мiсцями, музеями (Київ, Запорiжжя. Львiв, Одеса, Полтава, Батурин, Канiв), тощо.
Вiтчизнянi вченi-географи, економiсти та краєзнавцi.
Особливiстю впровадження Концепцiї нацiонально-патрiотичного виховання дiтей та молодi на уроках географiї у 2015–2016 н. р. буде вiдзначення таких ювiлеїв — 115 рокiв вiд дня народження Володимира Михайловича Кубiйовича, українського економ-географа, демографа, енциклопедиста; 150-рiччя Михайла Івановича Туган-Барановського, українського економiста, економ-географа, державного дiяча.
150-рiччя Георгiя Миколайовича Висоцького, українського фiзико-географа, ґрунтознавця, палеоботанiка.
150-рiччя — Софiї Русової, педагога, фундатора українського краєзнавства.
У вiдповiдностi до цього, необхiдно висвiтлити цi подiї пiд час проведення тижнiв географiї та економiки, Всеукраїнських конкурсiв, олiмпiад та в рамках МАН.

Фiзика

Головна мета освiти молодi зводиться сьогоднi не лише до набуття учнями об’єму знань, умiнь i навичок, визначених програмою.
Сьогоднi фiзику не можна розглядати лише як об’єктивне пiзнання природи, яка не взаємодiє з людиною. Учень повинен знати, заради чого пiзнається природа, розумiти значення науки в життi суспiльства й кожної людини зокрема. Оновлення змiсту фiзичної освiти слiд розглядати як процес формування освiтньо-пiзнавальних, патрiотичних якостей учнiв, виховання нацiональної свiдомостi, поглиблення знань про свiй народ, його науковi та культурнi традицiї. Сучасна загальноосвiтня школа має значнi резерви щодо результативного формування в особистостi системи цiннiсних орiєнтацiй як компоненту її свiтоглядної позицiї.
Фiзика має великi виховнi можливостi українознавчого аспекту. На уроках та в позакласнiй роботi можна використовувати рiзнi форми й методи для реалiзацiї нацiонально-патрiотичного виховання. Найперше, — це на уроцi, використовуючи цiкавi розповiдi про окремi епiзоди з життя та дiяльностi видатних українських учених i винахiдникiв, iсторичнi довiдки про вiдкриття фiзичних законiв, досягнення вiтчизняної науки в рiзних галузях народного господарства; демонструючи дослiди, макети фiзичних приладiв та установок, якi вiдтворюють видатнi фiзичнi вiдкриття та винаходи в Українi; демонструючи фото- та вiдео фрагменти з iсторiї фiзики в Українi; використовуючи уривки з творiв, казок, прислiв’їв, загадок, поезiй та їх пояснюючи з фiзичної точки зору; демонструючи старовинну технiку, побутовi пристрої; складаючи та розв’ язуючи задачi з українознавчим змiстом.
Українi та українцям є ким i чим пишатися. Педагоги просто зобов’язанi ознайомлювати пiдростаюче поколiння з iменами учених-українцiв свiтової слави, щоб молодь усвiдомлювала велич українського народу в iсторiї людського iснування. Для прикладу згадаємо XIX столiття яке дало велику низку славних дослiдникiв науки: Іван Земанчик, Михайло Остроградський, Михайло Авенарiус (заснував у Києвському унiверситетi Святого Володимира першу в Українi лабораторiю експериментальної фiзики). Важливим моментом в iсторiї української науки є дiяльнiсть у Львовi Наукового товариства iм. Т. Шевченка (НТШ), яке за 45 рокiв свого iснування видало бiльше 120 томiв «Записок» та бiльше сотнi iнших видань. Членами НТШ у секцiї математично-природописно-лiкарської було обрано у1899 р. 10 вчених, серед яких Петро Огоновський — автор першого пiдручника з фiзики українською мовою (м. Львiв). Про високий науковий рiвень НТШ свiдчить те, що дiйсними його членами були М. Планк, А. Йоффе, А. Ейнштайн. Варто розповiсти учням про дослiдження Іваном Пулюєм природи катодних та х-променiв, розробку газорозрядних ламп, досягнення в областi теоретичної та практичної електротехнiки. Важливим фактором для морального та духовного виховання пiдростаючого поколiння є моменти iз бiографiї І. Пулюя, який був щирим патрiотом України.
Своєю науковою i технiчною дiяльнiстю Іван Пулюй заслужив широке мiжнародне визнання. Однак, до недавнього часу залишався майже невiдомим в Українi, на рiднiй Батькiвщинi, для кращого майбутнього якої невтомно працював поза її межами впродовж усього життя.
Ще одним переконливим моментом патрiотичного виховання на уроках фiзики є розповiдь учням при вивченнi роздiлу фiзики в 11 класi «Електромагнiтнi коливання» про першу практичну реалiзацiю електронної системи телебачення Борисом Грабовським. Маловiдомий автор дуже цiкавих винаходiв Борис Грабовський (1901–1966 рр.) — син видатного українського поета Павла Грабовського. Вiн розробив i здiйснив на практицi першу в свiтi електронну систему телебачення (патент № 16733). Перша передача на цiй основi вiдбулася в 1928 роцi. Тим часом за кордоном у 1924 роцi була випробовувана система механiчного телебачення, яка i використовувалася спершу в СССР. Багато тогочасних «фахiвцiв» вважали проект Грабовського безперспективним, хоч, як бачимо, життя довело протилежне. Йому належить i ряд iнших винаходiв — малолiтражного гелiкоптера, трикрилого планера, окулярiв для орiєнтування слiпих та аппарат для глухонiмих, а також ряд iнших.
А яка невтомна подвижницька дiяльнiсть українцiв за кордоном, яка дивовижна їхня доля.»Нашого цвiту — по всьому свiту», ще донедавна їх називали зрадниками батькiвщини, хоча вони, можливо, є бiльшими патрiотами анiж тi, якi з дня в день ходять по рiднiй землi, дихають своїм повiтрям, але не цiнують цього.
Одним з таких учених є професор Зенон-Володимир Храпливий, який на Тернопiльщинi. Вiн є автором українського гiмназiйного пiдручника «Нарис фiзики», що було важливою подiєю в умовах катастрофiчної нестачi українських пiдручникiв. Паралельно з педагогiчною працею Храпливий займається наукою. У короткий час вiн пише двi працi: «Про вiд’ємнi рiвнi в теорiї Дiрака» та «Про власний потенцiал електрона у хвильовiй механiцi «, що стали основою його докторської дисертацiї.
Цiкавою особистiстю є Іван Фещенко-Чопiвський (1884–1952) — учений i педагог, який народився на Житомирщинi, блискуче закiнчив Київський унiверситет, де залишився працювати. У 1922 р. очолив кафедру металургiйного вiддiлу Гiрничої академiї в Краковi, що стала пiд його керiвництвом науковим центром Європейського рiвня. Вiн надрукував ряд праць, що стосуються в основному матерiалознавства, зокрема фундаментальну монографiю «Металознавство» у трьох томах, був член-кореспондентом Польської академiї наук. На його доробок i сьогоднi посилаються автори вагомих публiкацiй у цiй галузi, хоча з того часу технологiя металiв зробила значний крок уперед. (Таку iсторичну довiдку можна використати при вивченнi теми молекулярної фiзики: «Типи кристалiв», 10 кл.). Професор І. Фещенко-Чопiвський до кiнця життя залишався вiрним обов’язку вченого передавати свої знання молодi i не поривав зв’язкiв з педагогiчною працею. Його iнiцiатива у створеннi та спiвпраця у першому технiчному українському журналi «Технiчнi вiстi» — вагомий вклад у збагачення української технiчної лексики.
Ще одним українським патрiотом, що прославив Україну своїм дивовижним обдаруванням був Микола Пильчиков. Ще навчаючись у Полтавськiй гiмназiї, М. Пильчиков захоплено займався експериментами та винаходами у галузi технiки, фiзики i хiмiї. 1876 — студент фiзично-хiмiчного вiддiлення Харкiвського унiверситету. 1878 — студент-другокурсник М. Пильчиков винайшов електричний фонавтограф, на кiлька десятирiч випередивши зарубiжних дослiдникiв. З 1881–1887 рр. створює 18 наукових праць, винаходить i будує дев’ять власних фiзичних та фiзично-хiмiчних приладiв, з-помiж яких рефрактометр для рiдин здобув визнання в Росiйськiй iмперiї. У той перiод М. Пильчиков здiйснив пiонерську, за своїм значенням, роботу: спецiально дослiдив район магнiтних аномалiй. У 1894 р. М. Пильчиков працював у Новоросiйському унiверситетi. Саме тут перший в Українi i один iз перших в Росiї здiйснив вдалi експерименти з Х-променями, вiдкривши низку ще не знаних їхнiх властивостей. У 1896 р. публiкується вiдкриття: на основi застосування власного оптично-гальванiчного методу дослiдження електролiзу вчений встановив можливiсть фiксувати зображення рiзних предметiв та об’єктiв, нарощування рельєфу на металевих пластинках за допомогою внутрiшнього фотоефекту. 1988–1900 рр. — вперше в Українi здiйснив експериментальнi й теоретичнi дослiдження з радiоактивностi, ставши одним iз пiонерiв нового напрямку — ядерної фiзики. (Про визначнi внески вченого можна наголосити на заняттях з фiзики, зокрема: роздiли: «Магнiтне поле», «Електричний струм у рiзних середовищах», теми: «Рентгенiвськi променi», «Радiоактивнiсть», 11 кл.).
Педагоги повиннi акцентувати увагу учнiв на роль наших українських вчених у розвитку науки, вiдроджувати забутi iмена. Нацiонально-патрiотичне виховання молодi, яке є визначальним у формуваннi духовних цiнностей молодi є, як нiколи, актуальним сьогоднi. Адже саме духовнiсть i високий рiвень свiдомостi є основою майбутнього полiтичного, економiчного та культурного розвитку нашої держави. І покликання освiтнiх закладiв полягає у тому, щоб крiм мiцних професiйних знань забезпечити у молодих людей — завтрашньої елiти країни, також формування духовно багатого та нацiонально свiдомого свiтогляду, усвiдомлення себе учасником державотворчих процесiв та почуття вiдповiдальностi за них.

Бiологiя, екологiя, хiмiя та природознавство

Нацiонально-патрiотичне виховання на уроках бiологiї, екологiї, хiмiї та природознавства тiсно пов’язано з пiзнавальною дiяльнiстю учнiв, змiст i методи якої безпосередньо впливають на реалiзацiю виховних завдань. Природа є потужним фактором виховання поваги й любовi до своєї Батькiвщини, могутнiм засобом виховання в дiтей цiнностних ставлень, моральних якостей, насамперед нацiональної свiдомостi.
Одним iз напрямкiв вивчення природи рiдного краю є вивчення видового складу рослин, тварин, грибiв i лишайникiв, їх значення. На жаль у пiдручниках питання бiологiчної рiзноманiтностi зосереджуються переважно на загальних питаннях та екзотичних видах. Розглядаючи теми «Рiзноманiтнiсть рослин», «Гриби» (6 клас), «Рiзноманiтнiсть тварин» (7 клас) необхiдно у цiкавiй i наочнiй формi познайомити учнiв з найпомiтнiшими видами, поширеними в рiзних куточках нашої країни, особливу увагу звертаючи на мiсцевi види флори i фауни.
На уроцi вчитель має створювати умови для формування в учнiв почуття гордостi за свою Батькiвщину. Вивчаючи з учнями 11 класу тему «Історичний розвиток органiчного свiту» розказуємо, що Україна володiє безцiнною спадщиною людства — едiакарською бiотою. Звертаємо їхню увагу на те, що подiльський розрiз венду й нижнього палеозою нижче мiста Кам’янця-Подiльський, в пригирловiй частинi Смотричу та по Днiстру має свiтове значення. Наголошуємо, що Україна може пишатись тим, що вона входить в п’ятiрку країн свiту за поширенiстю палеонтологiчних знахiдок докембрiю.
Використання краєзнавчого матерiалу у викладаннi природничих наук пiдводить учнiв до глибшого розумiння навколишнього середовища i сприяє пробудженню поваги i любовi до того мiсця, де вони народились i виросли.
З метою формуються в учнiв почуття любовi до природи, рiдного краю необхiдно включати у навчально-виховний процес пiзнавальнi тематичнi екскурсiї в поле, в лiс, на берег озера чи рiчки, якi збагачують духовне життя учнiв, стимулюють бажання бiльше побачити, бiльше зробити для збереження природного середовища.
Сьогодення позначене небувалим зростанням iнтересу до проблем iсторiї свого народу, витокiв нацiональної культури. Народнi знання є не лише окремим видом допомiжних знань, але й засобом, що сприяє формуванню в учнiв iнтересу до нацiональної культури, є передумовою формування їх нацiональної самосвiдомостi i сприяє засвоєнню знань.
На уроках бiологiї, природознавства доцiльно використовувати такi елементи нацiональної культури як народнi перекази, легенди, оповiдi, загадки, пiснi, думи, прислiв’я та прикмети про наших супутникiв — рослин i тварин, якi дiйшли до нас iз сивої давнини.
Зокрема, на уроках природознавства (5 клас Тема «Земля як планета») можна використовувати такi завдання до народних присл iв’їв: пояснити сутнiсть явища, про яке згадується у прислiв’ях: «Взимку сонце свiтить, та не грiє» «На новий рiк прибавилось дня на заячий скiк» (тема «Рухи Землi. Землi. Пори року»); назвати властивостi води, якi згадуються у прислiв’ях «Вода крапля по краплi i камiнь довбає» «Вода найде собi дорогу» (тема «Властивостi води. Вода розчинник); пояснити змiст прислiв’їв «Без води i не туди, i не сюди», «Що може вродить камiнна гора, коли в їй води нема!» тема «Значення води у природI)». Також корисним буде органiзацiя народознавчих хвилинок, до яких учнi готують народнi приказки, прислiв’я, прикмети, пов’язанi з природними явищами, тваринами i рослинами. Такi народознавчi хвилинки можна органiзувати у виглядi конкурсiв або змагань.
При вивченнi в 6 класi теми «Рослини», «Рiзноманiтнiсть рослин» придiлити увагу рослинам-символам України — калинi, вербi, дубу, тополi, маку,барвiнку,чорнобривцям. Ефективним у цьому випадку буде використання проектної дiяльностi учнiв.
Патрiотичне виховання передбачає формування в учнiв знань, та уявлень про досягнення нашої країни в галузi науки, адже багато видатних вчених прославили Україну. При цьому завжди необхiдно пiдкреслювати їхню приналежнiсть до України, звертати увагу на внесок української науки в розвиток свiтової бiологiчної, хiмiчної науки.
Розповiдаючи про досягнення медицини пiд час вивчення бiологiї людини, ознайомлюємо учнiв iз життям i дiяльнiстю М. Амосова, О. Богомольця.
Микола Амосов у 2008 роцi був визнаний другим пiсля Ярослава Мудрого великим українцем за результатами опитування громадської думки «Великi українцi». М. Амосов — автор понад 400 наукових робiт, включаючи 19 монографiй. Ряд монографiй перевидано в США, Японiї, Нiмеччинi, Болгарiї. Вiн сам зробив близько 7 тисяч складних операцiй, завдячуючи яким спас життя людям. У створеному ним iнститутi пiдготовлено 40 докторiв i понад 150 кандидатi наук, багато хто з них очолює великi науковi центри. Микола Михайлович широко вiдомий як письменник. Його повiстi «Думки та серце», «Записки з майбутнього», «ППГ-2266», «Книга про щастя та нещастя» неодноразово видавалися у нас в країнi та за кордоном.
Олександр Богомолець народився 24 травня 1881 року в Києвi. Крупним i неоднозначним досягненням ученого став розроблений ним метод дiї на сполучну тканину антиретикулярною цитотоксичною сироваткою (АЦС або сироватка Богомольця). Цю сироватку Богомолець ретельно розробляв i прагнув знайти їй широке застосування в боротьбi iз старiнням, а також для лiкування самих рiзних захворювань. Безумовно, в багато чому вiн переоцiнив значення АЦС. Але нiколи не можна забувати, що в роки Другої свiтової вiйни АЦС по сутi була єдиним вiтчизняним засобом, що застосовувалася для прискорення процесiв зрощення переломiв i загоєння пошкоджених м’яких тканин. Не пiдлягає пiдрахунку число життiв поранених бiйцiв, врятованих за допомогою цiєї сироватки. Крiм того, вiн проявив себе i людиною великої цивiльної мужностi. Так, в роки масових репресiй по його проханнях i пiд запропоноване ним особисте доручення були звiльненi з мiсць ув’язнення ряд крупних учених.
У рамках проектної дiяльностi учням можна запропонувати теми проектiв, в яких необхiдно вiдобразити не тiльки науковi досягнення, а й особистiснi якостi, улюбленi заняття та iнтереси учених. Старшокласникам можна запропонувати написати есе на тему «Чому можна навчитись у … (того чи iншого вченого)». Такi завдання дозволять учням бiльш глибоко осмислити бiографiю ученого, вибрати цiнностi якостi особистостi та висловити власнi мiркування щодо спiввiдношення заслуг учених та їхнiх морально-етичних якостей. При цьому в учнiв виникає почуття гордостi за свою країну та її спiввiтчизникiв. Разом з тим для формування почуття патрiотизму необхiдно у навчання включати вiдомостi про сучаснi досягнення українцiв у рiзних галузях науки, викликаючи тим самим гордiсть за генiїв свого народу та нацiю в цiлому.
До прикладу, при вивченнi органiчної хiмiї ознайомлюємо учнiв з видатним досягнення українських хiмiкiв. Поняття про хiмiчний зв’язок добре знайоме всiм з курсу хiмiї. Воно настiльки фундаментально опрацьовано, що будь-яка iнформацiя, яка змiнює нашi уявлення про хiмiчне зв’язування, є сенсацiєю. Спiвробiтники кафедри органiчної хiмiї i технологiї органiчних речовин хiмiко-технологiчного факультету Нацiонального технiчного унiверситету України «Київський полiтехнiчний iнститут» у спiвпрацi з унiверситетами Гiсена (Нiмеччина) та Стенфорда (США) кинули виклик природi. Використовуючи як вихiднi сполуки так званi дiамондоїди (вуглеводнi нанометрових розмiрiв, що вiдтворюють фрагменти структури природного алмазу i добуваються з нафти), вони синтезували молекули, якi мiстять аномально подовженi зв’язки. Вперше у свiтi експериментально встановлено, що слабкi Ван-дер-Ваальсовi сили можуть мати вирiшальний вплив на стабiлiзацiю iндивiдуальних молекул. Це вiдкриває перспективи створення матерiалу, який буде знаходитися на межi мiж iндивiдуальною молекулою i наноматерiалом. Одержанi результати виявились настiльки важливими, що були опублiкованi у найбiльш авторитетному науковому журналi Nature (2011, т. 477 с. 308–311).

Фiзична культура

Нацiонально-патрiотичне виховання включає в себе соцiальнi, цiльовi, функцiональнi, органiзацiйнi та iншi аспекти, охоплює своїм впливом усi поколiння, пронизує всi сторони життя: соцiально-економiчну, полiтичну, духовну, спирається на освiту, культуру, науку, спорт, iсторiю, право.
Оскiльки, навчальна програма з фiзичної культури для учнiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв побудована за модульною системою i складається з двох iнварiантних (обов’язкових) модулiв: теоретико-методичнi знання i загальна фiзична пiдготовка та варiативнi модулi, то, практично, кожен вид спорту представлений у виглядi варiативного модуля.
Реалiзацiя Концепцiї нацiонально-патрiотичного виховання дiтей та молодi вiдбувається на уроках з фiзичної культури пiд час вивчення iнварiантного модуля «Теоретико-методичнi знання» у таких темах, як вiдродження Олiмпiйських iгор сучасностi, основнi цiнностi олiмпiзму, визначнi спортивнi досягнення олiмпiйцiв, Олiмпiйська Україна, Параолiмпiйський рух на сучасному етапi, олiмпiйська фiлософiя та здоровий спосiб життя тощо.
Пiд час вивчення варiативних модулiв учнi ознайомлюються з iсторiєю виникнення та розвитку видiв спорту, вiдомими українськими спортсменами та їх досягненнями на мiжнароднiй аренi, характеристикою видiв спорту на сучасному етапi тощо.
Одним iз виховних завдань Концепцiї є вiйськово-патрiотичне виховання молодi, спрямоване на пiдготовку її до оволодiння вiйськовими професiями, формування готовностi до служби в армiї, задоволення iнтересiв пiдростаючого поколiння у постiйному вдосконаленнi своєї пiдготовки до захисту Вiтчизни; мотивацiю молодi до вiйськової служби.
Інварiантний модуль «Загальна фiзична пiдготовка» та роздiли варiативних модулiв «Спецiальна фiзична пiдготовка» спрямованi на вдосконалення фiзичної форми учнiв, їх функцiональної готовностi.
Задля реалiзацiї поставленого завдання бажано впроваджувати такi варiативнi модулi як «Хортинг», «Професiйно-прикладна фiзична пiдготовка».
Основною метою варiативного модуля «Хортинг» є: змiцнення здоров’я та всебiчна фiзична пiдготовка учнiв, виховання морально-етичних якостей особистостi та патрiотичне виховання учнiв на оздоровчих та культурних традицiях українського народу, формування постави, розвиток якостей швидкостi, спритностi й координацiї рухiв, вивчення спецiальних пiдготовчих вправ хортингу, вивчення основних стiйок i технiк, методiв перемiщення в стiйках i виконання початкових форм (комплексiв) хортингу тощо. Упродовж усього навчально-оздоровчого процесу вчитель має постiйно проводити виховнi заходи, бесiди з учнями, у яких необхiдно постiйно звертати увагу на те, що хортинг започатковано на культурних традицiях українського народу.
Варiативний модуль «Професiйно-прикладна фiзична пiдготовка» спрямовано на пiдтримку та розвиток основних професiйно-прикладних фiзичних та психологiчних якостей, формування прикладних умiнь та рухових навичок, пiдвищення функцiональної стiйкостi органiзму учнiв до умов обраної професiйної дiяльностi. Також у цей модуль включенi теоретичнi вiдомостi з питань патрiотичного виховання школярiв у процесi професiйно-прикладної фiзичної пiдготовки.
Застосуваннi на уроках рухливих та народних iгор, розваг, естафет, козацьких забав, спортивних iгор за спрощеними правилами сприяють вихованню патрiотичних почуттiв, моральних та фiзичних якостей, формують свiдомого громадянина України.

Трудове навчання

Шкiльний предмет трудове навчання (технологiї) має значнi можливостi у вихованнi в учнiв нацiонально-патрiотичних почуттiв. Досвiд роботи учителiв та результати науково-методичних дослiджень у цьому напрямку, дозволяють стверджувати, що значний потенцiал у розв’язаннi цього завдання полягає у прилученнi учнiв до нацiональної культури саме у процесi трудового навчання.
Дiєвим пiдґрунтям для такої виховної роботи можна вважати процес формування в учнiв конкретного практичного досвiду з виготовлення предметiв i речей, якi у своєму змiстi пов’язанi з народною культурою українцiв, а саме — виготовлення декоративно-ужиткових i ремiсничих виробiв, якi були характерними для побуту українцiв, а деякi з них криють у своїх формах i технiках оздоблення й iншi сторiнки нашої iсторiї. Досить часто мистецькi речi, якi учнi можуть виготовити власноруч, мають таке оформлення i технiку виконання, якi обумовленi iсторiєю українського народу — вiд дерев’яних речей оздоблених рiзьбленням до елементiв народного одягу, що мiстять у своєму оформленнi нацiонально-патрiотичну символiку.
Декоративно-ужиткове мистецтво й сьогоднi охоплює широке коло предметiв iз рiзних сфер людської дiяльностi. Саме прояви нацiональної культури завжди супроводжують життя кожної людини, i для кого бiльшою, для кого — меншою мiрою, але вони є тим духовним середовищем, у якому формуються свiтогляд, естетичнi iдеали, моральнi й трудовi цiнностi та нацiональнi почуття особистостi.
Сприятливi умови для цього створює варiативна частина навчальної програми з трудового навчання, коли учнi спiльно з учителем можуть обрати певний модуль, який пов’язаний з традицiйними народними ремеслами, i це може бути: «Художня обробка деревини», «Технологiя виготовлення народної ляльки», «Художнє випалювання» тощо.
На уроках трудового навчання, коли учнi вивчають певний навчальний модуль з декоративно-ужиткового мистецтва iснують загальнодоступнi (у методичному розумiннi цього слова) способи прилучення учнiв до надбань української культури, i тут можна вказати на два основних, як-от: повiдомлення учням рiзноманiтних вiдомостей про народнi культурнi традицiї, що склались в українцiв та органiзацiя додаткових позаурочних занять i заходiв для бiльш тiсного ознайомлення учнiв з елементами етнокультури.
Введення культурологiчних вiдомостей в органiзацiйну структуру занять на уроках трудового навчання може вiдбуватись безпосередньо, коли вiдбувається вивчення певного народного ремесла чи декоративно-ужиткового або художнього виду мистецтва.
Пiд час виготовлення учнями декоративних чи декоративно-ужиткових виробiв важливе мiсце, крiм суто технiчної сторони, має й мистецька сторона цiєї справи, яка полягає насамперед у визначеннi художньої iдеї твору, в основу якого покладено той образ, який виникає в уявi дитини, тих думок i почуттiв, якi вона хоче передати оточуючим. У змiстi дiючої програми з трудового навчання передбачено вивчення таких тем i роздiлiв, що обумовлюють виховний вплив учителя через повiдомлення учням таких теоретичних вiдомостей, якi розкривають рiзнi сторiнки нашої iсторiї, формують в учнiв загальне уявлення про моральну й духовну культуру українського народу тощо. Тому учитель має нагоду впливати на почуття дитини, а через добiр певних культурологiчних вiдомостей, виховувати патрiотичнi та нацiональнi почуття школярiв. Виготовлення виробiв, наприклад технiкою аплiкацiї соломкою, вишиванням, може передбачати створення таких художнiх композицiй, якi вiдображають iсторiю українського народу, його визвольний рух i звитягу сучасних захисникiв рiдного краю тощо.
Значна кiлькiсть вчителiв на уроках трудового навчання планують такi вироби для виготовлення, якi можуть бути переданi нашим воїнам, якi обороняють нашу країну на сходi. Зокрема це: рiзноманiтнi за конструкцiєю та рiзнi за складнiстю виготовлення «пiчки», «якорi» для пошуку розтяжок, маскувальнi сiтки, сумки для аптечок, рукавицi, сувенiри з патрiотичною символiкою тощо. Виготовлення саме таких виробiв якнайкраще сприяє вихованню в учнiв нацiонально-патрiотичних почуттiв.
Опубліковано о
Мітки:

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)